КУЧЕРЯМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ку́че́р «візник»
запозичення з німецької мови;
н. Kútscher «кучер» є похідним від Kútsche «карета, візок», яке походить від уг. kocsi «екіпаж; вагон; автомашина»;
р. ку́чер, п. [kuczer];
Фонетичні та словотвірні варіанти
кучерювати
«служити кучером»
кучурува́ти
«правити кіньми»
підкуче́рок
«помічник візника»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Kútscher «кучер» | німецька |
| kuczer | польська |
| ку́чер | російська |
| kocsi «екіпаж; вагон; автомашина» | угорська |
| Kútsche «карета, візок» | ? |
ку́чер «локон кучерявого або завитого волосся; хвостове перо у качура» (здебільшого мн. ку́чері)
іє. *keu«гнути, згинати»;
споріднене з лтс. kauka «чуб», kukurs «пипоть», гот. hauhs «високий», дісл. haugr «горб», ірл. cúar «кривий», тох. A koc, В kauc «високий», дінд. kucati, kuñcate «стискається, зіщулюється, скривлюється», kucitaḥ «зігнутий, закручений»;
псл. kučer-ъ (чол. р.), -а (жін. р.), пов’язане з kuča «купа; сніп; чуб»;
р. (півд.) [ку́чери] (мн.) «кучері», бр. ку́чары «тс.», ч. слц. kučera «локон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куче́ри
«кучері»
(мн.)
куче́рик
«хлопець з кучерявим волоссям»
кучери́стий
«кучерявий»
кучеря́вець
«кучерява людина; хвороба рослин, що супроводжується виснаженням стебел і деформуванням листя »
кучеря́вити
кучеря́віти
«ставати кучерявим»
кучеря́к
«тс.»
кучеря́сий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́чары «тс.» | білоруська |
| hauhs «високий» | готська |
| kucati | давньоіндійська |
| haugr «горб» | давньоісландська |
| *keu «гнути, згинати» | індоєвропейська |
| cúar «кривий» | ірландська |
| kauka «чуб» | латиська |
| kučer-ъ (чол. р.) | праслов’янська |
| ку́чери «кучері» (півд.)(мн.) | російська |
| kučera «локон» | словацька |
| kučera «локон» | чеська |
| kukurs «пипоть» | ? |
| A | ? |
| kauc «високий» | ? |
| kuñcate «стискається, зіщулюється, скривлюється» | ? |
| kucitaḥ «зігнутий, закручений» | ? |
| -а (жін. р.) | ? |
| kuča «купа; сніп; чуб» | ? |
ґу́нджер «кучер (волосся)»
очевидно, запозичення з польської мови;
в українській мові запозичення, мабуть, змінило свою форму під впливом ку́чер;
п. kędzior «тс.» походить від псл. *kǫdrь [*kǫderъ], якому відповідає укр. [ку́дер];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kędzior «тс.» | польська |
| *kǫdrь | праслов’янська |
| ку́дер | українська |
| ку́чер | ? |
кучеря́вець «ломикамінь аїзовий, Saxifraga aizoon Jacq.» (бот.)
похідні утворення від кучеря́вий, пов’язаного з ку́чері;
назва зумовлена наявністю довгих повзучих пагонів (у рослини ломикамінь), великої розгалуженості стебла (у тринії), кулястої форми кущів (у лещиці) (Нейштадт 241, 299; Федченко–Флеров 686);
р. [кучеря́вка] «лещиця волотиста»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кучерявець великий
«тринія Китайбеля, Trinia Кitaіbelіі M. В.»
кучерявець середній
«тринія багатостебла, Trinia multicaulis (Poir.) Schischk. (Trinia Henningii Hoffm.)»
кучерявка
«лещиця волотиста, Gypsophila paniculata .»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кучеря́вий | ? |
| ку́чері | ? |
| кучеря́вка «лещиця волотиста» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України