КУЦИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ку́ций «короткий; низького зросту; короткочасний; надто обмежений, недостатній; [чорт]»
очевидно, експресивний варіант форми ку́сий (псл. kǫsъ, kusъ);
виведення від нгр. κουτσός «кульгавий», що скоріш саме є запозиченням із слов’янських мов (Фасмер ГСЭ III 108), або пояснення як звуконаслідувального утворення (Bern. I 636) непереконливі;
р. ку́цый «куций», бр. [ку́цы] «куций; безхвостий; короткий (про одяг); чорт», п. kuc «малорослий кінь; поні; [людина низького зросту, короткий білий каптан]», [kucy] «куций», болг. м. куц «кульгавий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куц
«дрібно порізані овочі»
куца́к
«щось коротше за звичайне; чорт; обріз, гвинтівка з укороченим стволом»
куца́н
«низькоросла людина; [біс Г; короткий одяг; куртка, кофта Ж; безхвостий Пі]»
куца́ня
(назва вівці)
ку́цик
«короткий верхній одяг; [поні]»
куци́на
«короткий верхній одяг»
куцка
«собака з коротким хвостом»
куць
«чорт; дрібно порізані овочі Пі»
куцько́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́цы «куций; безхвостий; короткий (про одяг); чорт» | білоруська |
| куц «кульгавий» | болгарська |
| куц «кульгавий» | македонська |
| κουτσός «кульгавий» | новогрецька |
| kuc «малорослий кінь; поні; [людина низького зросту, короткий білий каптан]» | польська |
| ку́цый «куций» | російська |
| kucy «куций» | українська |
| ку́сий (псл. kǫsъ, kusъ) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України