КУЦЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, експресивний варіант форми ку́сий (псл. kǫsъ, kusъ);

виведення від нгр. κουτσός «кульгавий», що скоріш саме є запозиченням із слов’янських мов (Фасмер ГСЭ III 108), або пояснення як звуконаслідувального утворення (Bern. I 636) непереконливі;

р. ку́цый «куций», бр. [ку́цы] «куций; безхвостий; короткий (про одяг); чорт», п. kuc «малорослий кінь; поні; [людина низького зросту, короткий білий каптан]», [kucy] «куций», болг. м. куц «кульгавий»;

очевидно, результат відозміни слова [кацаба́йка] «вид жіночої юпки» під впливом ку́ций;

бр. [кучба́й] «байка», п. [kucbajka] «куртка»;

можливо, пов’язане з ку́ций;

неясне;

р. [ку́цка] «тс.», [куца́нка] «товста нагайка для верхової їзди»;

результат видозміни слова кацаве́йка «вид жіночої юпки», зближеного з ку́ций «короткий» (пор. р. [куцанка] «верхній літній жіночий одяг»);

р. [куцеве́йка] «жіночий одяг; коротке пальто; робоча куртка»;

складне утворення з основ слів ку́ций і ні́жка, похідного від нога́;

назва зумовлена тим, що колоски цієї трави знаходяться на коротких ніжках (Нейштадт 122–123);

українська назва як науковий термін виникла, очевидно, шляхом калькування р. коротконо́жка «тс.» або безпосередньо латинської назви, утвореної з гр. βραχύς «короткий» і πούς (ποδός) «нога»;

очевидно, фонетичний варіант форми куца́н «короткий одяг; куртка», утвореної від ку́ций (див.);