КУХЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ку́холь
запозичене, можливо, через польське посередництво з середньоверхньонімецької або нововерхньонімецької мови;
свн. küefel «мала бочка», нвн. [kufel, kuffel] «посудина для пиття, кухоль» є зменшувальними формами від свн. kuofe (› нвн. Kufe) «бочка, діжка»;
пов’язання з р. кувши́н (Преобр. І 423) або нгр. κουκλί «нічний горщик» (Фасмер ГСЭ III 107) сумнівні;
р. [ку́холь] «глиняний глечик», бр. [ку́хель] «тс.», п. kufel «кухоль», ч. koflík «чашка», схв. ст. koflík «кухлик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куфлик
«кухлик»«череп’яний кухоль»
ку́хлик
ку́хля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́хель «тс.» | білоруська |
| kufel, kuffel «посудина для пиття, кухоль» | нововерхньонімецька |
| κουκλί «нічний горщик» | новогрецька |
| kufel «кухоль» | польська |
| кувши́н | російська |
| ку́холь «глиняний глечик» | російська |
| koflík «кухлик» | сербохорватська |
| küefel «мала бочка» | середньоверхньнімецька |
| kuofe «бочка, діжка» (› нвн. Kufe) | середньоверхньнімецька |
| koflík «чашка» | чеська |
| koflík «кухлик» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України