КУХАР — ЕТИМОЛОГІЯ

ку́хар «куховар»

через польське посередництво запозичене з чеської мови;
ч. kuchař пов’язане з kuchati «куховарити», яке походить від двн. kochôn «варити», що зводиться до лат. coquere «тс.»;
р. [ку́харь], бр. ку́хар, п. kucharz, ч. kuchař, слц. kuchár, вл. kuchar, нл. kuchaŕ, полаб. ťauxor, схв. кухāр, слн. kúhar;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кухаре́нко «син кухаря»
куха́рити
кухарі́вна «дочка кухаря»
ку́ха́рка
ку́ха́рство
куха́рча́ «кухарчук»
куха́рчик «тс.»
кухарчу́к
кухарюва́ти
підкуха́рок «кухарчук»
підкуха́рчий «помічник кухаря»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ку́хар білоруська
kuchar верхньолужицька
kochôn «варити» давньоверхньонімецька
coquere «тс.» латинська
kuchaŕ нижньолужицька
ťauxor полабська
kucharz польська
кухāр сербохорватська
kuchár словацька
kúhar словенська
kuchař пов'язане з kuchati «куховарити» чеська
kuchař чеська
ку́харь ?

куха́р «видовбана дерев’яна посудина місткістю 8 літрів»

очевидно, результат видозміни слова ку́фа (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ку́фа ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України