КУТЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

кутя́ «обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен з солодкою підливою»

запозичення з грецької мови;
сгр. нгр. κουκκί(ον) «боби; зерно; зернина» (мн. κουκκιά «боби») походить від гр. κόκκος «зерно», неясного за походженням, можливо, рефлексу субстратного середземноморського *cosco (пор. ісп. cuesco «плодова кісточка»);
р. кутья́ «кутя», бр. куцця́ «кутя; святий вечір», др. кутия «кутя», кутья, болг. [куча] «пшениця, зварена для поминок; коливо», стсл. коуцига» «вид страви (очевидно, горох або хліб, розмочений у воді)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кутеня́ «зерно куті»
кути́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
куцця́ «кутя; святий вечір» білоруська
куча «пшениця, зварена для поминок; коливо» болгарська
κόκκος «зерно» грецька
кутия «кутя» давньоруська
κουκκί(ον) «боби; зерно; зернина» (мн. κουκκιά «боби») новогрецька
кутья́ «кутя» російська
κουκκί(ον) «боби; зерно; зернина» (мн. κουκκιά «боби») середньогрецька
коуцига» «вид страви (очевидно, горох або хліб, розмочений у воді)» старослов’янська
кутья українська
*cosco (пор. ісп. cuesco «плодова кісточка») ?

ку́тя «хустка» (дит.)

результат фонетичного спрощення дитячого ху́стя «хустка» при можливому впливі з боку ку́тати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ху́стя «хустка» ?
ку́тати ?

кі́тя́ «вид свяченого хліба»

неясне;
можливо, пов’язане з кутя́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кутя́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України