КУТЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кутя́ «обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен з солодкою підливою»
запозичення з грецької мови;
сгр. нгр. κουκκί(ον) «боби; зерно; зернина» (мн. κουκκιά «боби») походить від гр. κόκκος «зерно», неясного за походженням, можливо, рефлексу субстратного середземноморського *cosco (пор. ісп. cuesco «плодова кісточка»);
р. кутья́ «кутя», бр. куцця́ «кутя; святий вечір», др. кутия «кутя», кутья, болг. [куча] «пшениця, зварена для поминок; коливо», стсл. коуцига» «вид страви (очевидно, горох або хліб, розмочений у воді)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кутеня́
«зерно куті»
кути́ця
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
куцця́ «кутя; святий вечір» | білоруська |
куча «пшениця, зварена для поминок; коливо» | болгарська |
κόκκος «зерно» | грецька |
кутия «кутя» | давньоруська |
κουκκί(ον) «боби; зерно; зернина» (мн. κουκκιά «боби») | новогрецька |
кутья́ «кутя» | російська |
κουκκί(ον) «боби; зерно; зернина» (мн. κουκκιά «боби») | середньогрецька |
коуцига» «вид страви (очевидно, горох або хліб, розмочений у воді)» | старослов’янська |
кутья | українська |
*cosco (пор. ісп. cuesco «плодова кісточка») | ? |
ку́тя «хустка» (дит.)
результат фонетичного спрощення дитячого ху́стя «хустка» при можливому впливі з боку ку́тати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ху́стя «хустка» | ? |
ку́тати | ? |
кі́тя́ «вид свяченого хліба»
неясне;
можливо, пов’язане з кутя́;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кутя́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України