КУТОРА — ЕТИМОЛОГІЯ
котора́ «сварка, розбрат, кривда»
псл. kotora;
споріднене з свн. hader «сварка, незгода», дісл. hǫð «боротьба, бій», ірл. cath «тс.», гр. κότος «гнів, злість», можливо, з лит. katãryti «бити», katãlyti «тс.»;
менш певні або неприйнятні зближення з р. (па)кость (Соболевский ЖМНП 1886, 152), з р. чета́, лат. caterva «натовп, загін» (Vaillant RÉS 19, 106), з р. кото́рый (Vaillant Сл. филология 1958/1 68), з вірм. kotor «шматок, уламок» (Bugge KZ 32, 49);
р. [котора́] «сварка, розбрат», др. котора, котера «тс.», стсл. котора «бій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кото́ра
«морока»
которли́вий
которува́ти
куто́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kotor «шматок, уламок» | вірменська |
| κότος «гнів, злість» | грецька |
| hǫð «боротьба, бій» | давньоісландська |
| котора | давньоруська |
| котера «тс.» | давньоруська |
| cath «тс.» | ірландська |
| caterva «натовп, загін» | латинська |
| katãryti «бити» | литовська |
| katãlyti «тс.» | литовська |
| kotora | праслов’янська |
| (па)кость | російська |
| кото́рый | російська |
| чета́ | російська |
| котора́ «сварка, розбрат» | російська |
| hader «сварка, незгода» | середньоверхньнімецька |
| котора «бій» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України