КУТНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

кут

псл. *kǫtъ;
споріднене з гр. κανϑός «куток ока», лит. kampas «кут», лат. campus «поле», гр. καμπή «вигин, поворот», що зводяться до іє. *kam- (*kam-tho-), *kam-p- «згинати»;
пов’язання з лит. kūtìs «яма, вирита свиньми» (Brückner 225), гр. χοντός «жердина, спис» (Bern. I 602–603), ку́тати (Machek ESJČ 309; Brückner 285–286; Jakobson II 633) або припущення про запозичене латино-романське походження слова (Meillet Études 225–226) непереконливі;
р. [кут] «кут у хаті; широка лава в хаті (від дверей до кута проти печі)», бр. кут, п. kąt, ч. kout, слц. kút, вл. нл. kut, болг. кът, м. кат, схв. кŷт, слн. kót;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́кут «віддалений або малопомітний куток у приміщенні»
за́кутень «віддалене, малопомітне місце; віддалена місцевість, глушина»
за́кутець «кут, ніша, закуток, малопомітне місце»
заку́тє «тс.»
заку́ти́на «закуток»
за́куток
кута́р «килим, яким прикрашають центральний куток хати»
кута́стий
кута́ч «кочерга»
кута́ш «тс. ДзАтл І; місце під піччю для дров МСБГ»
куте́сик «трикутник з прямим кутом»
ку́тний «кутовий»
кутни́к «тс.»
ку́тник «інструмент для вимірювання кутів»
ку́тниця «кутова дошка»
ку́тній
кутня́к «кутній зуб»
кутова́тий «простір землі в «куту»
кутови́й
кутови́на «затока у вигляді кута»
куто́к
куто́чок «зменш. від куто́к; [вид весняної гри]»
кутя́ни «мешканці певної частини села»
кутя́р «той, що сидить у кутку»
куча́нин «сусід (по кутку) на селі»
по́ку́т «почесне місце у кутку справа від входу у селянську хату»
покута́ч «вид залізної кочережки»
поку́тє
поку́тній «який знаходиться біля покуття УРС; [у сполученні: п. ки́шка «дванадцятипала кишка»
по́куття «тс.»
по́куть
при́куток «місце у кутку; прибудований куток»
що зливаються»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кут білоруська
кът болгарська
kut верхньолужицька
κανϑός «куток ока» грецька
καμπή «вигин, поворот» грецька
χοντός «жердина, спис» грецька
*kam- (*kam-tho-) індоєвропейська
campus «поле» латинська
kampas «кут» литовська
kūtìs «яма, вирита свиньми» литовська
кат македонська
kut нижньолужицька
kąt польська
кут «кут у хаті; широка лава в хаті (від дверей до кута проти печі)» російська
кŷт сербохорватська
kút словацька
kót словенська
kout чеська
*kǫtъ ?
*kam-p- «згинати» ?
ку́тати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України