КУТИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
накути́ти «напустувати; нав’язатися»
псл. kutiti «займатися витівками»;
дальші зв’язки остаточно не з’ясовані;
пропонується зіставлення з іє. *keu-t-/kou-t- «зігнуте, гак» (ЭССЯ 13, 139, 140; Куркина Этимология 1971, 75);
р. кути́ть «гуляти, пиячити», ч. kutiti (kutati) «коїти, пустувати; копошитися; робити потай», цсл. коутити «придумувати, затівати», можливо, також п. ч. skutek «вчинок, дія»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *keu-t-/kou-t- «зігнуте, гак» | індоєвропейська |
| kutiti «займатися витівками» | праслов’янська |
| кути́ть «гуляти, пиячити» | російська |
| коутити «придумувати, затівати» | церковнослов’янська |
| kutiti «коїти, пустувати; копошитися; робити потай» (kutati) | чеська |
| skutek «вчинок, дія» | чеська |
| kutati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України