КУРІННИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ку́рі́нь «легка будівля, сторожка; убоге житло; окрема частина запорізького війська; казарма, житло козаків; у період громадянської війни -- військова частина революційного козацтва; [садиба разом з будівлями Л; погріб Л; частина села або міста, що має свою назву; навіс над входом у яму, де зберігаються дрова Я; рибальська артіль; приміщення, де відпочивають або сидять під час негоди рибалки Берл; місце в селі, де молодь проводить вільний час ЛПол; товариство продавців споживчих товарів Ж]»
запозичення з тюркських мов;
чаг. kürän «натовп; плем’я; загін воїнів», уйг. kürijän «обоз» виводиться від тюрк. kur «оточувати»;
пов’язання з псл. kuriti «курити» (Fortunatov BB III 69; Mikl. EW 427; Абаев ИЭСОЯ І 610) сумнівне;
р. куре́нь, бр. курэ́нь, п. kureń (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ку́рєнь
«курінь»
курінівка
«табір; поселення, в якому живуть у куренях»
курінни́й
курня́
«заксптілий курінь»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| курэ́нь | білоруська |
| kureń (з укр.) | польська |
| kuriti «курити» | праслов’янська |
| куре́нь | російська |
| kur «оточувати» | тюркські |
| kürijän «обоз» | уйгурська |
| kürän «натовп; плем’я; загін воїнів» | чагатайська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України