КУРТАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ку́рта «куцохвоста вівчарка»
запозичене, можливо, за польським посередництвом, з румунської або угорської мови;
рум. [Curtu] (назва безхвостого собаки), уг. kurta «пес» походять від лат. curtus «короткий»;
виведення безпосередньо від лат. curtus (Sławski III 414) менш обґрунтоване;
р. (півд.) [ку́рта] «короткохвоста вівчарка», бр. [курта́ты] «куций», п. слц. [kurta] «собака з коротким (відтятим) хвостом», схв. [куртаст] «обтятий, безхвостий, куций», слн. [kurtáč] «тварина з обрізаним хвостом», kúrtast «з підрізаним хвостом» (про собаку);
Фонетичні та словотвірні варіанти
курта́тий
«куцохвостий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
курта́ты «куций» | білоруська |
curtus «короткий» | латинська |
curtus | латинська |
kurta «собака з коротким (відтятим) хвостом» | польська |
ку́рта «короткохвоста вівчарка» (півд.) | російська |
Curtu (назва безхвостого собаки) | румунська |
куртаст «обтятий, безхвостий, куций» | сербохорватська |
kurta «собака з коротким (відтятим) хвостом» | словацька |
kurtáč «тварина з обрізаним хвостом»«з підрізаним хвостом» (про собаку) | словенська |
kúrtast «тварина з обрізаним хвостом»«з підрізаним хвостом» (про собаку) | словенська |
kurta «пес» | угорська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України