КУРСУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

курс «напрям; цикл навчання; ряд лікувальних процедур; вартість цінних паперів»

запозичене, можливо, через французьке або німецьке посередництво з латинської мови;
лат. cursus «біг, швидка їзда; дорога, напрям; подорож» пов’язане з curro «біжу, поспішаю», спорідненим з скімр. carrawc (› кімр. carrog) «каскад», дірл. скімр. carr «двоколка, фургон», брет. karr «колісниця»;
значення «напрям руху, шлях (судна)», очевидно, запозичене за посередництвом голландської мови (гол. koers «курс, маршрут (корабля)»);
р. бр. болг. м. курс, п. ч. вл. нл. kurs, слц. kurz, схв. курс, слн. kúrz;
Фонетичні та словотвірні варіанти

курса́к «слухач навчальних курсів»
курса́нт
курси́стка
курсі́вка
курсува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
курс білоруська
курс болгарська
karr «колісниця» бретонська
kurs верхньолужицька
carr «двоколка, фургон» давньоірландська
cursus «біг, швидка їзда; дорога, напрям; подорож» латинська
курс македонська
kurs нижньолужицька
kurs польська
курс російська
курс сербохорватська
carrawc «каскад» (› кімр. carrog) середньокімрська
carr «двоколка, фургон» середньокімрська
kurz словацька
kúrz словенська
kurs чеська
curro «біжу, поспішаю» ?
значення «напрям руху, шлях (судна)» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України