КУРСУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
курс «напрям; цикл навчання; ряд лікувальних процедур; вартість цінних паперів»
запозичене, можливо, через французьке або німецьке посередництво з латинської мови;
лат. cursus «біг, швидка їзда; дорога, напрям; подорож» пов’язане з curro «біжу, поспішаю», спорідненим з скімр. carrawc (› кімр. carrog) «каскад», дірл. скімр. carr «двоколка, фургон», брет. karr «колісниця»;
значення «напрям руху, шлях (судна)», очевидно, запозичене за посередництвом голландської мови (гол. koers «курс, маршрут (корабля)»);
р. бр. болг. м. курс, п. ч. вл. нл. kurs, слц. kurz, схв. курс, слн. kúrz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
курса́к
«слухач навчальних курсів»
курса́нт
курси́стка
курсі́вка
курсува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
курс | білоруська |
курс | болгарська |
karr «колісниця» | бретонська |
kurs | верхньолужицька |
carr «двоколка, фургон» | давньоірландська |
cursus «біг, швидка їзда; дорога, напрям; подорож» | латинська |
курс | македонська |
kurs | нижньолужицька |
kurs | польська |
курс | російська |
курс | сербохорватська |
carrawc «каскад» (› кімр. carrog) | середньокімрська |
carr «двоколка, фургон» | середньокімрська |
kurz | словацька |
kúrz | словенська |
kurs | чеська |
curro «біжу, поспішаю» | ? |
значення «напрям руху, шлях (судна)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України