КУРСИВ — ЕТИМОЛОГІЯ

курси́в «друкарський похилий шрифт»

запозичене з середньолатинської мови через німецьке або французьке посередництво (нім. Kursív, фр. cursive);
слат. cursīva (littera) «швидке письмо, скоропис» є формою жін. р. прикметника cursīvus, пов’язаного з дієсловом curro «біжу, поспішаю»;
р. болг. курси́в, бр. курсі́ў, n. kursywa, ч. kursiva «курсив; невелика замітка в газеті», слц. слн. kurzíva «курсив», м. курзив, схв. курзūв «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
курсі́ў білоруська
курси́в болгарська
курзив македонська
прикметника російська
курси́в російська
курзūв «тс.» сербохорватська
cursīva «швидке письмо, скоропис» (littera) середньолатинська
kurzíva «курсив» словацька
kurzíva «курсив» словенська
kursiva «курсив; невелика замітка в газеті» чеська
прикметника ?
curro «біжу, поспішаю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України