КУРС — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене, можливо, через французьке або німецьке посередництво з латинської мови;

лат. cursus «біг, швидка їзда; дорога, напрям; подорож» пов’язане з curro «біжу, поспішаю», спорідненим з скімр. carrawc (› кімр. carrog) «каскад», дірл. скімр. carr «двоколка, фургон», брет. karr «колісниця»;

значення «напрям руху, шлях (судна)», очевидно, запозичене за посередництвом голландської мови (гол. koers «курс, маршрут (корабля)»);

р. бр. болг. м. курс, п. ч. вл. нл. kurs, слц. kurz, схв. курс, слн. kúrz;

запозичення з іспанської мови;

ісп. corrida «корида, бій биків» (‹ corrida de toros «тс.», букв. «біг биків», пов’язане з давнім культом бика, на Піренейському півострові народне видовище, відоме в Іспанії як поєдинки з биками вже в XI ст., як циркова вистава – з початку XVIII ст.) походить від corrida «біг, швидкий рух», пов’язаного з дієприкметником мин. ч. corrido від дієслова correr «бігти; текти», що продовжує лат. currere «бігти; поспішати; змагатися у бігу», до якого зводиться й укр. курс;

р. корри́да, п. korrida, corrida, ч. слц. korida, corrida, болг. схв. кори́да, слн. corrída, korida;

неясне;

наявне також лит. kasà «підшлункова залоза; [селезінка]»;

можливо, пов’язане з коса́² (селезінка людини і деяких тварин нагадує косу або вигнутий ніж);

може бути й запозиченням з тюркських мов (пор. уйг. косак «черево, живіт; утроба», тат. корсак «тс.», кар. курсах «черево, живіт; нутрощі», курсак (къурсакъ) «тс.», алт. курсак «утроба, черево»);

р. (зах.) [коса́] «селезінка», бр. [каса́] «тс.», п. (пн.-сх.) [kosa] «селезінка деяких тварин»;