КУРБЕЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
курбе́лити «вихритися, клубитися; мести, крутити снігом О»
не зовсім ясне;
можливо, семантично видозмінене запозичення з німецької мови;
нвн. kúrbeln «крутити корбу» є похідним від Kúrbel «корба»;
пор. слц. kurbl’ovat’ «крутити корбу», схв. кỳрблати, курбловати «тс.» (з нім.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
-лі́
«збивати пил»
(мн.)(у словосполученні [курбе́ли/курбелі́ збивати])
курбе́ли
курбе́лиця
«сніг з вітром»
курбельо́ха
«заметіль, хуртовина»
курбелюва́ти
«вихритися, клубочитися; крутити, обертати О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kúrbeln «крутити корбу» | нововерхньонімецька |
| кỳрблати | сербохорватська |
| kurbl'ovat' «крутити корбу» | словацька |
| Kúrbel «корба» | ? |
| kurbl'ovat' «крутити корбу» | ? |
| курбловати «тс.» (з нім.) | ? |
ку́рба́ло «глибоке місце у річці, Г, Ж; криниця Ж»
неясне;
можливо, пов’язане з [курбе́лити] «вихритися; крутити»;
у такому разі первісно могло означати «вир» або «свердловина»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| курбе́лити «вихритися; крутити» | ? |
| означати «вир» | ? |
| або «свердловина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України