КУРАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
кура́тор «особа, якій доручено наглядати за якою-небудь справою»
запозичене з латинської мови, можливо, через польське або німецьке посередництво (нім. Kurátor);
лат. cūrātor «опікун, управитель» є похідним від cūro «дбаю, доглядаю; поважаю»;
р. болг. кура́тор, бр. кура́тар, п. вл. kurator, ч. слц. kurátor, м. курати́ва «лікування», схв. кỳрāтор, слн. kurátor;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кура́тар | білоруська |
| кура́тор | болгарська |
| kurator | верхньолужицька |
| cūrātor «опікун, управитель» | латинська |
| курати́ва «лікування» | македонська |
| kurator | польська |
| кура́тор | російська |
| кỳрāтор | сербохорватська |
| kurátor | словацька |
| kurátor | словенська |
| kurátor | чеська |
| cūro «дбаю, доглядаю; поважаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України