КУПЛЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
купле́т
запозичення з французької мови;
фр. couplet «куплет, строфа; (первісно) шарнірне з’єднання двох частин» (‹ фр. ст. coplet «сполучення двох частин») продовжує лат. cōpula «мотузок; з’єднання; словоскладання», утворене за допомогою префікса со«з-» від *аріо «зв’язую», спорідненого з дінд. āpnóti «досягає», ав. ара «він досяг», хет. ermi «беру»;
значення «куплет пісні» з’явилось у французькій мові під впливом пров. cobla «з’єднання (вірша); двовірш»;
р. бр. болг. м. купле́т, п. ч. слц. вл. kuplet, схв. куплēт, слн. kuplét;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куплети́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ара «він досяг» | авестійська |
| купле́т | білоруська |
| купле́т | болгарська |
| kuplet | верхньолужицька |
| āpnóti «досягає» | давньоіндійська |
| cōpula «мотузок; з’єднання; словоскладання» | латинська |
| купле́т | македонська |
| kuplet | польська |
| cobla «з’єднання (вірша); двовірш» | провансальська |
| купле́т | російська |
| куплēт | сербохорватська |
| kuplet | словацька |
| kuplét | словенська |
| couplet «куплет, строфа; (первісно) шарнірне з’єднання двох частин» (‹ фр. ст. coplet «сполучення двох частин») | французька |
| ermi «беру» | хетська |
| kuplet | чеська |
| *аріо «зв’язую» | ? |
| значення «куплет пісні» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України