КУПЕЦ — ЕТИМОЛОГІЯ
кі́бе́ць «кібчик, Falco vespertinus L.» (орн.)
псл. kobьcь «кібець; хижий ятах»;
слово без твердо встановленої етимології;
можливо, пов’язане з псл. *kobiti «ворожити з лету птахів»;
у такому випадку споріднене з дісл. happ «щастя», норв. heppen «щасливий», дірл. cob «перемога» (Moszyński KLS II 1, 408–413; Skok II 116);
можливо також, що псл. kobьcь споріднене з такими назвами хижих птахів, як двн. habuh, дісл. haukr, свн. habich, нвн. Habicht «яструб» (Булаховський Вибр. пр. III 262; Bern. I 535);
менш певне звуконаслідувальне пояснення і зближення з словами ко́бза і щебета́ти (Ильинский ИОРЯС 16/4, 25), як і зближення з алб. shkabë «орел, коршак» (Meyer EW 406);
р. ко́бчик «кібець», п. kobiec, слц. kobec «тс.», болг. [кобъ́ц] «рід сокола», м. кобец «яструб-гороб’ятник», схв. кòбац, слн. kóbec, skóbec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ки́бець
ки́бчик
кібченя́
«пташеня кібця»
кі́бчик
ко́бе́ць
ко́бчик
ковбець
купе́ц
якубе́ц
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shkabë «орел, коршак» | албанська |
| кобъ́ц «рід сокола» | болгарська |
| habuh | давньоверхньонімецька |
| cob «перемога» | давньоірландська |
| happ «щастя» | давньоісландська |
| haukr | давньоісландська |
| кобец «яструб-гороб’ятник» | македонська |
| Habicht «яструб» | нововерхньонімецька |
| heppen «щасливий» | норвезька |
| kobiec | польська |
| kobьcь «кібець; хижий ятах» | праслов’янська |
| *kobiti «ворожити з лету птахів» | праслов’янська |
| kobьcь | праслов’янська |
| ко́бчик «кібець» | російська |
| кòбац | сербохорватська |
| habich | середньоверхньнімецька |
| kobec «тс.» | словацька |
| kóbec «тс.» | словенська |
| skóbec «тс.» | словенська |
| ко́бза | українська |
| щебета́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України