КУПАЛЬНИЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

купа́ти

пропонується також пов’язання з *kǫpa «віник (у лазні)», kǫpati (sę) з первісним значенням «хльоскати(ся) в лазні» (Bern. I 600), зближення з псл. *konopja, укр. коноплі у зв’язку з використанням конопляного сім’я скіфами при митті в лазні (ЭССЯ 12, 58–61; Machek ESJČ 285; Skok II 237–238) або з дісл. haf «море», нвн. Haff «затока, відокремлена косою від моря, гаф» (Jacobsohn KZ 42, 161);
пов’язується (Brückner 224–225) з псл. *[čępěti] (п. [czępieć] «сидіти навпочіпки», ст. uczępnąć, przyczępnąć «присідати навпочіпки», ч. розм. čapati «сидіти навпочіпки», čapěti «тс.», [čapat sa] «бродити по воді, болоту, хлюпати», вл. čapać «сидіти навпочіпки», п. cupnąć «припасти до землі», kępa «купина») з первісним значенням «сидіти, зігнувшись (при купанні)» або «хвилювати, робити хвилі» (Moszyński PZJP 215);
загальноприйнятої етимології не має;
псл. kǫpati «занурювати в воду, освіжати, обмивати»;
kupać, нл. kupaś, полаб. kǫpăt, болг. къпя, м. капе, схв. кýпати, слн. kópati, цсл. кѫпати «обмивати»;
р. купа́ть, бр. купа́ць, др. купати, п. kąpać, ч. koupati, слц. kúpať, вл. kupać;
Фонетичні та словотвірні варіанти

куп «купати» (виг.)
куп «купання»
купа́ва «купальниця; чистьоха»
купа́ло «водойма, яма з водою»
купа́льник «той, хто купається; купальний костюм»
купа́льниці «місце купання»
купа́льня
купани́на «безперестанне купання»
ку́панка «купання»
купа́тоньки (зменш. від купа́ти, купа́тися)
купа́чка «посудина для купання дітей»
купе́ла «озеро в лісі»
купе́ло «тс.; яма з водою»
ку́пель «купіль»
ку́пі «купатися» (дит.)
ку́піль «тепла вода для купання; посудина з водою, в яку опускають дитину при церковному обряді хрещення; [незамерзаюче місце у болоті ВеУг]»
купі́льник «ванна»
купі́льниця «тс.»
купі́льня «корито для купання дітей»
ку́пки
ку́поньки
ку́почки
купу́ні
ку́пці «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
купа́ць білоруська
haf «море» давньоісландська
купати давньоруська
Haff «затока, відокремлена косою від моря, гаф» нововерхньонімецька
kąpać польська
*konopja праслов’янська
*čępěti «сидіти, зігнувшись (при купанні)» (п. [czępieć] «сидіти навпочіпки», ст. uczępnąć, przyczępnąć «присідати навпочіпки», ч. розм. čapati «сидіти навпочіпки», čapěti «тс.», [čapat sa] «бродити по воді, болоту, хлюпати», вл. čapać «сидіти навпочіпки», п. cupnąć «припасти до землі», kępa «купина») праслов’янська
kǫpati «занурювати в воду, освіжати, обмивати» праслов’янська
купа́ть російська
kúpať словацька
коноплі українська
kupać українська
koupati чеська
*kǫpa «віник (у лазні)» ?
значенням «хльоскати(ся) в лазні» ?
або «хвилювати, робити хвилі» ?

купа́льниця «Trollius L.» (бот.)

очевидно, похідне утворення від Купа́ла, купа́ти (пор. російський звичай стелити купальницю на підлогу лазні напередодні свята Івана Купала, «щоб тіло молоділо»);
р. купа́льница;
Фонетичні та словотвірні варіанти

купалєнка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
купа́льница російська
Купа́ла ?
купа́ти (пор. російський звичай стелити купальницю на підлогу лазні напередодні свята Івана Купала, «щоб тіло молоділо») ?

купа́ва «латаття, Nymphaea .; кульбаба лікарська, Taraxacum officinale Web. et Wigg.» (бот.)

можна припустити, що в основу їх покладено поняття «чистий, білий» (пор. укр. [купа́лий] «гарний?», р. [купа́вый] «чистий, білий»), оскільки, наприклад, кульбаба та підбіл застосовуються для лікування деяких шкірних захворювань (Нейштадт 586; Анненков 366);
мотивованість назв інших рослин менш прозора;
назви зумовлені тим, що деякі з цих рослин (латаття, жовтець) ростуть у воді (Нейштадт 245–246) або у вологих місцях, ярах (підбіл, пор. його діалектну назву р. [водяной лопух]);
похідні утворення від купа́ти;
р. [купа́ва] «латаття; глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Sibth. et Sm.», [купа́вка] «жовтець багатоквітковий, Ranunculus polyanthemus L.; роман фарбувальний», [купа́лка] «блошниця звичайна; свербіжниця польова», [купа́льница] «жовтець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

купа́вка «жовтець польовий, Ranunculus arvensis L.»
купа́ла «кульбаба; підбіл звичайний, Tussilago farfara L.»
купалка «жовтець польовий; свербіжниця польова, Knautia arvensis Coult.; блошниця звичайна, Pulicaria vulgaris Gaertn.»
купальник «роман фарбувальний, Anthemis tinctoria L.»
купальниця «жовтець повзучий, Ranunculus repens .»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
купа́вка «жовтець багатоквітковий, Ranunculus polyanthemus L.; роман фарбувальний» українська
купа́лка «блошниця звичайна; свербіжниця польова» українська
купа́льница «жовтець» українська
поняття «чистий, білий» (пор. укр. [купа́лий] «гарний?», р. [купа́вый] «чистий, білий») ?
купа́ти ?
купа́ва «латаття; глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Sibth. et Sm.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України