КУПАЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
купа́ла «світляк, Lampyris nocticula L.» (ент.)
похідні утворення від купа́ло «свято Івана Купала»;
назви зумовлені, очевидно, тим, що цей жук з’являється вперше під час свята Івана Купала (пор. як паралелі назви світляка в інших мовах: п. robaczek świętojański, нім. Johanniskäfer, пов’язані також з Івановим днем 24 червня);
Фонетичні та словотвірні варіанти
купа́вка
купа́лка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
купа́ло «свято Івана Купала» | ? |
Купа́ло «міфологічний персонаж у слов’ян, пов’язаний з обрядом купання та ін. в ніч з 6 на 7 липня, а також сам обряд і час його справляння»
менш імовірне первісне пов’язання з Іоаном Хрестителем (Фасмер II 419; SWO 327);
назва була, очевидно, пов’язана з обрядовим першим у році купанням, яким закінчувалося свято в давніх слов’ян;
псл. *kǫpadlo, утворене за допомогою суфікса -dlo від kǫpati «купати» (пор. ч. ст. kupadlo «місце для купання», схв. кỳпало «тс.»);
р. Купа́ла, бр. купа́ла, др. купалья (мн.) «переддень свята Івана Купала», п. [kąpała] «тс.», ч. ст. kupadlo «різнобарвна нитка, якою перев’язували подарунки з нагоди свята Івана Купала», слц. [kupadla] «свято Івана Купала»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
купа́
«свято Купала; гілка, на яку дівчата в день Купала чіпляли вінки Mo»
(й)лиця]
Купа́йла
купа́йло
«тс. Г; іграшка з вишень і квітів, нав’язаних на палку (робиться здебільшого на свято Купала) Me»
Купа́йло
Купа́ла
«тс.»
купа́лка
«ніч на Івана Купала»
купа́ло
«місце, де святкують свято Купала; дівчина, яка під час святкування роздає квіти при обряді ворожіння; особи, що беруть участь у цьому святі»
Купалы
(мн., 1352)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
купа́ла | білоруська |
купалья «переддень свята Івана Купала» (мн.) | давньоруська |
kąpała «тс.» | польська |
*kǫpadlo | праслов’янська |
kupadla «свято Івана Купала» | словацька |
kupadlo «різнобарвна нитка, якою перев’язували подарунки з нагоди свята Івана Купала» | чеська |
kǫpati «купати» (пор. ч. ст. kupadlo «місце для купання», схв. кỳпало «тс.») | ? |
Купа́ла | ? |
kupadlo «різнобарвна нитка, якою перев’язували подарунки з нагоди свята Івана Купала» | ? |
купа́ти
загальноприйнятої етимології не має;
пропонується також пов’язання з *kǫpa «віник (у лазні)», kǫpati (sę) з первісним значенням «хльоскати(ся) в лазні» (Bern. I 600), зближення з псл. *konopja, укр. коноплі у зв’язку з використанням конопляного сім’я скіфами при митті в лазні (ЭССЯ 12, 58–61; Machek ESJČ 285; Skok II 237–238) або з дісл. haf «море», нвн. Haff «затока, відокремлена косою від моря, гаф» (Jacobsohn KZ 42, 161);
пов’язується (Brückner 224–225) з псл. *[čępěti] (п. [czępieć] «сидіти навпочіпки», ст. uczępnąć, przyczępnąć «присідати навпочіпки», ч. розм. čapati «сидіти навпочіпки», čapěti «тс.», [čapat sa] «бродити по воді, болоту, хлюпати», вл. čapać «сидіти навпочіпки», п. cupnąć «припасти до землі», kępa «купина») з первісним значенням «сидіти, зігнувшись (при купанні)» або «хвилювати, робити хвилі» (Moszyński PZJP 215);
kupać, нл. kupaś, полаб. kǫpăt, болг. къпя, м. капе, схв. кýпати, слн. kópati, цсл. кѫпати «обмивати»;
псл. kǫpati «занурювати в воду, освіжати, обмивати»;
р. купа́ть, бр. купа́ць, др. купати, п. kąpać, ч. koupati, слц. kúpať, вл. kupać;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куп
«купати»
(виг.)
куп
«купання»
купа́ва
«купальниця; чистьоха»
купа́ло
«водойма, яма з водою»
купа́льник
«той, хто купається; купальний костюм»
купа́льниці
«місце купання»
купа́льня
купани́на
«безперестанне купання»
ку́панка
«купання»
купа́тоньки
(зменш. від купа́ти, купа́тися)
купа́чка
«посудина для купання дітей»
купе́ла
«озеро в лісі»
купе́ло
«тс.; яма з водою»
ку́пель
«купіль»
ку́пі
«купатися»
(дит.)
ку́піль
«тепла вода для купання; посудина з водою, в яку опускають дитину при церковному обряді хрещення; [незамерзаюче місце у болоті ВеУг]»
купі́льник
«ванна»
купі́льниця
«тс.»
купі́льня
«корито для купання дітей»
ку́пки
ку́поньки
ку́почки
купу́ні
ку́пці
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
купа́ць | білоруська |
haf «море» | давньоісландська |
купати | давньоруська |
Haff «затока, відокремлена косою від моря, гаф» | нововерхньонімецька |
kąpać | польська |
*konopja | праслов’янська |
*čępěti «сидіти, зігнувшись (при купанні)» (п. [czępieć] «сидіти навпочіпки», ст. uczępnąć, przyczępnąć «присідати навпочіпки», ч. розм. čapati «сидіти навпочіпки», čapěti «тс.», [čapat sa] «бродити по воді, болоту, хлюпати», вл. čapać «сидіти навпочіпки», п. cupnąć «припасти до землі», kępa «купина») | праслов’янська |
kǫpati «занурювати в воду, освіжати, обмивати» | праслов’янська |
купа́ть | російська |
kúpať | словацька |
коноплі | українська |
kupać | українська |
koupati | чеська |
*kǫpa «віник (у лазні)» | ? |
значенням «хльоскати(ся) в лазні» | ? |
або «хвилювати, робити хвилі» | ? |
купа́ва «латаття, Nymphaea .; кульбаба лікарська, Taraxacum officinale Web. et Wigg.» (бот.)
можна припустити, що в основу їх покладено поняття «чистий, білий» (пор. укр. [купа́лий] «гарний?», р. [купа́вый] «чистий, білий»), оскільки, наприклад, кульбаба та підбіл застосовуються для лікування деяких шкірних захворювань (Нейштадт 586; Анненков 366);
мотивованість назв інших рослин менш прозора;
назви зумовлені тим, що деякі з цих рослин (латаття, жовтець) ростуть у воді (Нейштадт 245–246) або у вологих місцях, ярах (підбіл, пор. його діалектну назву р. [водяной лопух]);
похідні утворення від купа́ти;
р. [купа́ва] «латаття; глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Sibth. et Sm.», [купа́вка] «жовтець багатоквітковий, Ranunculus polyanthemus L.; роман фарбувальний», [купа́лка] «блошниця звичайна; свербіжниця польова», [купа́льница] «жовтець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
купа́вка
«жовтець польовий, Ranunculus arvensis L.»
купа́ла
«кульбаба; підбіл звичайний, Tussilago farfara L.»
купалка
«жовтець польовий; свербіжниця польова, Knautia arvensis Coult.; блошниця звичайна, Pulicaria vulgaris Gaertn.»
купальник
«роман фарбувальний, Anthemis tinctoria L.»
купальниця
«жовтець повзучий, Ranunculus repens .»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
купа́вка «жовтець багатоквітковий, Ranunculus polyanthemus L.; роман фарбувальний» | українська |
купа́лка «блошниця звичайна; свербіжниця польова» | українська |
купа́льница «жовтець» | українська |
поняття «чистий, білий» (пор. укр. [купа́лий] «гарний?», р. [купа́вый] «чистий, білий») | ? |
купа́ти | ? |
купа́ва «латаття; глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Sibth. et Sm.» | ? |
купа́лий «вродливий?»«На нашеї на вулиці все купалиї молодці. Ой нема, нема найкупавшого над Івана над нашого, бо його дівка скупавіла, дівка Храсина полюбила» (у прикладі: )
можливо, результат зміни слова [ху́павий] «вродливий», зближеного з [купа́ловий] «купальський (належний до свята Івана Купала)», купа́ти;
пов’язується з купа́ти (ЭССЯ 12, 61–62);
р. [купа́вый] «вродливий; білий, чистий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
найкупавший
«?»
скупаві́ти
«прикрасити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
купа́вый «вродливий; білий, чистий» | російська |
ху́павий «вродливий» | ? |
купа́ловий «купальський (належний до свята Івана Купала)» | ? |
купа́ти | ? |
купа́ти | ? |
купа́льниця «Trollius L.» (бот.)
очевидно, похідне утворення від Купа́ла, купа́ти (пор. російський звичай стелити купальницю на підлогу лазні напередодні свята Івана Купала, «щоб тіло молоділо»);
р. купа́льница;
Фонетичні та словотвірні варіанти
купалєнка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
купа́льница | російська |
Купа́ла | ? |
купа́ти (пор. російський звичай стелити купальницю на підлогу лазні напередодні свята Івана Купала, «щоб тіло молоділо») | ? |
купатень «суховершки звичайні, Prunella vulgaris L.» (бот.)
не зовсім ясне;
очевидно, похідне утворення від купа́ти з огляду на те, що рослину застосовували для миття голови проти лущення шкіри (Анненков 274);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
купа́ти | ? |
попа́ва «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg.» (бот.)
п. [pąpawa, pępawa, papawa] «тс.» зводиться до виразу ст. popowa główka «тс.», букв. «попова голівка», утвореного за схожістю оголеної голівки кульбаби (після того як з неї облетить насіння) до поголеної голови ксьондза;
зведення [купа́ва] «кульбаба», [купа́ла] «тс.» в одній статті з [купава] «латаття» (ЕСУМ ІІІ 144) потребує уточнення;
очевидно, запозичення з польської мови;
бр. [папок, пупок], ч. pampeliška, [pupava], слц. púpava, [pumpava] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
купа́ва
купа́ла
«тс.»
помпава
попове гуменце
пупава
пупова
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
папок | білоруська |
пупок | білоруська |
pąpawa, pępawa, papawa «тс.» | польська |
púpava | словацька |
pumpava «тс.» | словацька |
купа́ва «кульбаба» | українська |
купа́ла «тс.» | українська |
купава «латаття» | українська |
pampeliška | чеська |
pupava | чеська |
пупава «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg.» (бот.)
назва зумовлена, очевидно, тим, що відцвіла квітка кульбаби нагадує пуп;
пов’язане з пуп;
ч. pupava, слц. púpava, púpavka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
купа́ва
купала
пауки́
«тс.»
помпава
попава
пупова
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
púpava «тс.» | словацька |
púpavka «тс.» | словацька |
пуп | українська |
pupava | чеська |
цю́пцяти «купати» (дит.)
очевидно, виникло з *ку́пцяти, нерегулярного афективного утворення від купа́ти (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*ку́пцяти | ? |
купа́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України