КУПАВИ — ЕТИМОЛОГІЯ

похідні утворення від купа́ти;

назви зумовлені тим, що деякі з цих рослин (латаття, жовтець) ростуть у воді (Нейштадт 245–246) або у вологих місцях, ярах (підбіл, пор. його діалектну назву р. [водяной лопух]);

мотивованість назв інших рослин менш прозора;

можна припустити, що в основу їх покладено поняття «чистий, білий» (пор. укр. [купа́лий] «гарний?», р. [купа́вый] «чистий, білий»), оскільки, наприклад, кульбаба та підбіл застосовуються для лікування деяких шкірних захворювань (Нейштадт 586; Анненков 366);

р. [купа́ва] «латаття; глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Sibth. et Sm.», [купа́вка] «жовтець багатоквітковий, Ranunculus polyanthemus L.; роман фарбувальний», [купа́лка] «блошниця звичайна; свербіжниця польова», [купа́льница] «жовтець»;

пов’язується (Brückner 224–225) з псл. *[čępěti] (п. [czępieć] «сидіти навпочіпки», ст. uczępnąć, przyczępnąć «присідати навпочіпки», ч. розм. čapati «сидіти навпочіпки», čapěti «тс.», [čapat sa] «бродити по воді, болоту, хлюпати», вл. čapać «сидіти навпочіпки», п. cupnąć «припасти до землі», kępa «купина») з первісним значенням «сидіти, зігнувшись (при купанні)» або «хвилювати, робити хвилі» (Moszyński PZJP 215);

пропонується також пов’язання з *kǫpa «віник (у лазні)», kǫpati (sę) з первісним значенням «хльоскати(ся) в лазні» (Bern. I 600), зближення з псл. *konopja, укр. коноплі у зв’язку з використанням конопляного сім’я скіфами при митті в лазні (ЭССЯ 12, 58–61; Machek ESJČ 285; Skok II 237–238) або з дісл. haf «море», нвн. Haff «затока, відокремлена косою від моря, гаф» (Jacobsohn KZ 42, 161);

загальноприйнятої етимології не має;

псл. kǫpati «занурювати в воду, освіжати, обмивати»;

kupać, нл. kupaś, полаб. kǫpăt, болг. къпя, м. капе, схв. кýпати, слн. kópati, цсл. кѫпати «обмивати»;

р. купа́ть, бр. купа́ць, др. купати, п. kąpać, ч. koupati, слц. kúpať, вл. kupać;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. [pąpawa, pępawa, papawa] «тс.» зводиться до виразу ст. popowa główka «тс.», букв. «попова голівка», утвореного за схожістю оголеної голівки кульбаби (після того як з неї облетить насіння) до поголеної голови ксьондза;

зведення [купа́ва] «кульбаба», [купа́ла] «тс.» в одній статті з [купава] «латаття» (ЕСУМ ІІІ 144) потребує уточнення;

бр. [папок, пупок], ч. pampeliška, [pupava], слц. púpava, [pumpava] «тс.»;

пов’язане з пуп;

назва зумовлена, очевидно, тим, що відцвіла квітка кульбаби нагадує пуп;

ч. pupava, слц. púpava, púpavka «тс.»;