КУМЕДІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
коме́дія
очевидно, через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. cōmoedia «комедія» походить від гр. κωμφδία «тс.», пов’язаного з κωμφδός «комік, комедійний актор» (первісно «співак під час веселих і шумних процесій або у театральному комедійному хорі»), κωμαοιδός «тс.», що складається з етимологічно не зовсім ясного κωμος «весела, галаслива процесія; галаслива юрба гуляк; натовп, військо; пісня» (можливо, пов’язаного з іменником κώμη «село, поселення, містечко», спорідненим з лит. káimas, kemas, лтс. cìems «тс.», sàime «родина», псл. sěmьja, укр. сім’я́ «тс.») і слова ἀοιδός «співак; заклинач, чарівник», пов’язаного з ἀείδειϑ «співати», ἀοιδή «пісня; спів; сказання», ᾡδή «тс.», до яких зводиться також укр. о́да «урочистий ліричний вірш; хвалебна пісня»;
форма комедіа́нт, найвірогідніше, через посередництво російської мови запозичена з італійської;
іт. commediante «актор; (перен.) комедіант» пов’язане з commedia «комедія», що походить від лат. cōmoedia «тс.»;
менш переконливе виведення р. комедиа́нт від нім. Komödiánt (Фасмер II 301; БЕР II 571) або п. komedjant (Смирнов 147);
р. болг. Коме́дия, бр. камедыя, п. komedia, ч. komedie, слц. komédia, вл. komedija, м. комедија, схв. кòмēдија, слн. komédija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
комедіа́нт
комедіа́нтство
комеді́йний
кумедіа́нт
(розм.)
куме́дія
(розм.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
камедыя | білоруська |
Коме́дия | болгарська |
komedija | верхньолужицька |
κωμφδία «тс.» | грецька |
commediante «актор; (перен.) комедіант» | італійська |
cōmoedia «комедія» | латинська |
cōmoedia «тс.» | латинська |
комедија | македонська |
Komödiánt | німецька |
komedjant | польська |
komedia | польська |
комедиа́нт | російська |
Коме́дия | російська |
кòмēдија | сербохорватська |
komédia | словацька |
komédija | словенська |
о́да «урочистий ліричний вірш; хвалебна пісня» | українська |
komedie | чеська |
κωμφδός «комік, комедійний актор» (первісно «співак під час веселих і шумних процесій або у театральному комедійному хорі») | ? |
κωμαοιδός «тс.» | ? |
κωμος «весела, галаслива процесія; галаслива юрба гуляк; натовп, військо; пісня» (можливо, пов’язаного з іменником κώμη «село, поселення, містечко», спорідненим з лит. káimas, k$emas, лтс. cìems «тс.», sàime «родина», псл. sěmьja, укр. сім’я́ «тс.») | ? |
ἀοιδός «співак; заклинач, чарівник» | ? |
ἀείδειϑ «співати» | ? |
ἀοιδή «пісня; спів; сказання» | ? |
ᾡδή «тс.» | ? |
комедіа́нт | ? |
commedia «комедія» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України