КУЛІНАРІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
куліна́р «кухар»
запозичення з латинської мови;
лат. culīnārius «кухонний» є похідним від culīna «кухня; їжа; стіл», пов’язаного з coquo «варю», спорідненим з дінд. pácati «пече», алб. pjek «пекти», псл. *pekti, укр. пекти́;
р. кулина́р, бр. куліна́р, п. kulinarny «кулінарний», ч. kulinární, слц. kulinárny, вл. kulinarisk, болг. кулина́рен, м. кулинарски «тс.», схв. кулùнāр «кулінар», слн. kulináričen «кулінарний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кулінарі́я
куліна́рка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pjek «пекти» | албанська |
| куліна́р | білоруська |
| кулина́рен | болгарська |
| kulinarisk | верхньолужицька |
| pácati «пече» | давньоіндійська |
| culīnārius «кухонний» | латинська |
| кулинарски «тс.» | македонська |
| kulinarny «кулінарний» | польська |
| кулина́р | російська |
| кулùнāр «кулінар» | сербохорватська |
| kulinárny | словацька |
| kulináričen «кулінарний» | словенська |
| пекти́ | українська |
| kulinární | чеська |
| culīna «кухня; їжа; стіл» | ? |
| coquo «варю» | ? |
| *pekti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України