КУЛЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

кульга́ти

псл. *kulьgati, утворене за допомогою експресивного суфікса -ga- від kuljati (укр. [куля́ти]), пов’язаного з kuliti «згинати» чи з kulь «сніп, мішок» (‹ *«щось зігнуте»), або з гр. κυλλός «скручений, спотворений»;
первісно мало значення «бути кривим, зігнутим»;
менш обґрунтоване припущення (Фасмер II 412) про звуконаслідувальне походження слова або про зв’язок з іє. *kaul- «кістка» (Мельничук Этимология 1966, 234–235);
р. [кульга́ть], бр. кульга́ць, п. [kulhać] (очевидно, з укр. і ч.), ч. kulhati, слц. kul’hať, слн. [kȗljhati] «підрізувати волосся»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кулі́й «кульга»
кулі́ти «кульгати»
кульга́
кульга́вий
кульга́стий «кульгавий»
кульга́ч «тс.»
куля́р «тс.»
куля́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кульга́ць білоруська
κυλλός «скручений, спотворений» грецька
kulhać (очевидно, з укр. і ч.) польська
кульга́ть російська
kul'hať словацька
kȗljhati «підрізувати волосся» словенська
kulhati чеська
*kulьgati ?
-ga- (укр. [куля́ти]) ?
kuliti «згинати» ?
kulь «сніп, мішок» (‹ *«щось зігнуте») ?
значення «бути кривим, зігнутим» ?
*kaul- «кістка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України