КУЛЯГА — ЕТИМОЛОГІЯ
кула́га «пісна страва у вигляді густого киселю з борошна»
неясне;
можливо, пов’язане з кулі́ш, куле́ша (пор. як паралель п. lemięga : lemieszka «вид каші», схв. кỳлијеш : куља «мамалиґа»);
припущення про зв’язок із псл. *kuliti, *kuljati, укр. ку́литися (Sławski III 347) менш прийнятне з семантичного погляду;
думка про походження з східних мов (Москаленко УІЛ 57; Matzenauer 227) потребує конкретизації;
р. кула́га «житнє тісто; каша з житнього борошна й солоду», [куля́га] «тс.», бр. кула́га «вид каші»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кула́га «вид каші» | білоруська |
| *kuliti | праслов’янська |
| кула́га «житнє тісто; каша з житнього борошна й солоду» | російська |
| ку́литися | українська |
| куля́га «тс.» | українська |
| кулі́ш | ? |
| куле́ша (пор. як паралель п. lemięga : lemieszka «вид каші», схв. кỳлијеш : куља «мамалиґа») | ? |
| *kuljati | ? |
ку́ля «милиця»
запозичення з польської мови;
п. kula «милиця, костур», як і слц. [kul’a] «дрючок з гаком для набирання води з криниці», нл. kula «ціпок; знаряддя для тіпання льону; паличка, яку передають від хати до хати, скликаючи на збори», походить від свн. kiule (› нвн. Keule) «дрючок, ломака; стегно» або від сн. kūle «тс.», споріднених із снн. kugel(e) (› нвн. Kugel) «куля», син. kogel «тс.»;
припущення про праслов’янське походження слова і його зв’язок із псл. *kul- «кістка» (Мельничук Этимология 1966, 234–235) потребує додаткової аргументації;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куль
«милиця або конусоподібний оцупок у дитячій грі»
куля́га
«тс.; дерев’яний протез, що замінює ногу ВеЛ»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kula «ціпок; знаряддя для тіпання льону; паличка, яку передають від хати до хати, скликаючи на збори» | нижньолужицька |
| kula «милиця, костур» | польська |
| *kul- «кістка» | праслов’янська |
| kiule або від «дрючок, ломака; стегно» (› нвн. Keule) | середньоверхньнімецька |
| kugel(e) «куля» (› нвн. Kugel) | середньонижньонімецька |
| kul'a «дрючок з гаком для набирання води з криниці» | словацька |
| kūle «тс.» | ? |
| kogel «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України