КУЛЬТИВУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
культивува́ти «плекати, розвивати»
запозичення з французької мови;
фр. cultiver «культивувати, обробляти» походить від слат. cultivare «тс.», пов’язаного з лат. cultus «обробіток», colo «обробляю, розводжу; прикрашаю»;
р. культиви́ровать, бр. культывава́ць, п. kultywować, ч. kultivovati, слц. kultivovat’, вл. kultiwować, болг. култиви́рам, м. култиви́ра, схв. култùвисати, слн. kultivírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
культива́ція
«обробіток ґрунту»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| культывава́ць | білоруська |
| култиви́рам | болгарська |
| kultiwować | верхньолужицька |
| cultus «обробіток» | латинська |
| култиви́ра | македонська |
| kultywować | польська |
| культиви́ровать | російська |
| култùвисати | сербохорватська |
| cultivare «тс.» | середньолатинська |
| kultivovat' | словацька |
| kultivírati | словенська |
| cultiver «культивувати, обробляти» | французька |
| kultivovati | чеська |
| colo «обробляю, розводжу; прикрашаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України