КУЛОН — ЕТИМОЛОГІЯ
куло́н «жіноча прикраса на ланцюжку»
недавнє запозичення з французької мови;
фр. coulant «коштовний камінь на ланцюжку, намисті; (букв.) текучий, опадаючий» є субстантивованою формою дієприкметника від дієслова couler «текти, литися; осипатися, опадати», до якого зводяться також слова кулі́са, кулуа́ри;
р. бр. куло́н, ч. coulant «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| куло́н | білоруська |
| куло́н | російська |
| coulant «коштовний камінь на ланцюжку, намисті; (букв.) текучий, опадаючий» | французька |
| coulant «тс.» | чеська |
| couler «текти, литися; осипатися, опадати» | ? |
| кулі́са | ? |
| кулуа́ри | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України