КУЛИСА — ЕТИМОЛОГІЯ
кулі́са «частина декорації по боках сцени, лаштунки; смуги високостеблих рослин, що оберігають ґрунт від вимерзання і засихання; рухома деталь механізму, яка перетворює рух»
запозичення з французької мови;
фр. coulisse (‹ ст. coleïs, couleïs) «виїмка, паз; рубець; лаштунки» пов’язане з couler «текти; лити; проціджувати», що походить від лат. cōlāre «проціджувати, очищати», пов’язаного з çōlum «цідилко, решето», словом нeз’ясованого походження;
р. кули́са, бр. кулі́са, н. kulisa «куліса, лаштунки; фальц, паз; напівофіційна біржа», ч. kulisa «куліса, лаштунки; вузька смужка лісу; деталь металообробного верстата», слц. вл. kulisa «куліса, лаштунки», болг. м. кули́са «тс.», схв. кулùса «тс.; збори біржових посередників і спекулянтів на паризькій біржі», слн. kulísa «куліса, лаштунки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закулі́сний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кулі́са | білоруська |
| кули́са «тс.» | болгарська |
| kulisa «куліса, лаштунки» | верхньолужицька |
| cōlāre «проціджувати, очищати» | латинська |
| кули́са «тс.» | македонська |
| kulisa «куліса, лаштунки; фальц, паз; напівофіційна біржа» | німецька |
| кули́са | російська |
| кулùса «тс.; збори біржових посередників і спекулянтів на паризькій біржі» | сербохорватська |
| kulisa «куліса, лаштунки» | словацька |
| kulísa «куліса, лаштунки» | словенська |
| coulisse «виїмка, паз; рубець; лаштунки» (‹ ст. coleïs, couleïs) | французька |
| kulisa «куліса, лаштунки; вузька смужка лісу; деталь металообробного верстата» | чеська |
| couler «текти; лити; проціджувати» | ? |
| çōlum «цідилко, решето» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України