КУКІБЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

куко́бити «збирати, набувати; влаштовувати; піклуватися, доглядати, плекати»

не зовсім ясне;
можливо, первісною є форма [куку́блитися], що могла бути утворена за допомогою префікса ку- (ко-) від кубло́ «гніздо; лігво» (пор. кубли́тися «гніздитися», п. ст. kębłać (kąbłać) «пестити, плекати»;
пов’язується також (ЭССЯ 13, 90–91) з псл. kuka (kukъ) «гак»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кукі́бка «чистуха, чепуруха»
кукі́бливий «ощадливий, дбайливий»
кукібни́й «тс.»
кукі́бник «дбайливець»
куко́битися
куко́блитися «гніздитися, влаштовуватися; господарювати; турбуватися; возитися»
куку́блитися «приводити гніздо в порядок»
некукі́бниця «недбала, лінива жінка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kuka «гак» (kukъ) праслов’янська
куку́блитися ?
ку- від кубло́ «гніздо; лігво» (ко-)(пор. кубли́тися «гніздитися», п. ст. kębłać (kąbłać) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України