КУКУРІКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
кукурі́ку (вигук, що відтворює крик півня)
звуконаслідувальне утворення, що має паралелі також у неслов’янських мовах;
пор. лит. kakarýkū «кукуріку», лат. cucurrīre «кукурікати», нгр. κουκουρίζειν «тс.», іт. cuccurucú «кукуріку», рум. cucurígu, фр. coquericot, HİM. kikeriki «тс.»;
р. кукареку́ «кукуріку», кукуреку́, бр. кукарэ́ку, п. kukuryku, ч. kikiriki, kokyryhý, слц. kikirikí, болг. м. кукури́гу, схв. кукỳрēк, kukurijèku, [kukurȋku], слн. kukurú, kukuríkati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зокукирі́читися
«розпалитися, розсердитися»
какарі́кати
«кукурікати»
какарі́ку
какарі́шник
«півень, який постійно співає»
кукури́кати
«тс.»
кукурі́ґу
«тс.»
(Me)]
кукурі́кати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кукарэ́ку | білоруська |
| кукури́гу | болгарська |
| cuccurucú «кукуріку» | італійська |
| cucurrīre «кукурікати» | латинська |
| kakarýkū «кукуріку» | литовська |
| кукури́гу | македонська |
| κουκουρίζειν «тс.» | новогрецька |
| kukuryku | польська |
| кукареку́ «кукуріку» | російська |
| cucurígu | румунська |
| кукỳрēк | сербохорватська |
| kikirikí | словацька |
| kukurú | словенська |
| kukuríkati | словенська |
| кукуреку́ | українська |
| kukurȋku | українська |
| coquericot | французька |
| kikiriki | чеська |
| kokyryhý | чеська |
| kakarýkū «кукуріку» | ? |
| kikeriki «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України