КУДЛАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ку́дла «кудлата голова; жінка з кудлатою головою; [кудлатий собака]»
псл. *kǫdьla, пов’язане з *kǫdelja (укр. куде́ля), *kǫderь (укр. ку́дрі);
пов’язання з дінд. cúḍaḥ «пухлина, опух», cūḍa «чуб» (Matzenauer LF 9, 34) сумнівне;
р. [кудла] «патли, скуйовджене волосся; скуйовджена вовна», бр. ку́дла «шавка; [кудла; людина із скуйовдженою головою]», п. kudły «кудли, патли», ч. [kudla] «волосся, вовна», слц. [kudly] «скуйовджене волосся», цсл. коудло «руно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кудла́вий
«кудлатий, бородатий»
кудла́й
«кудлатий собака; чоловік з кудлатим волоссям, патлань»
кудла́нь
кудла́стий
ку́длати
«кошлати; куйовдити»
кудла́тий
кудла́ч
«тс.»
ку́дли
«скуйовджені пасма волосся або вовни»
(мн.)
ку́длитися
«бути кудлатим, стирчати в різні боки»
кудлі́й
«кудлай»
кудло́
«той, хто має кучеряве волосся»
кудлова́тий
«тс.»
переку́длити
«скуйовдити»
розку́длати
«тс.»
розкудла́чений
скудла́чити
ску́длити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́дла «шавка; [кудла; людина із скуйовдженою головою]» | білоруська |
| cúḍaḥ «пухлина, опух» | давньоіндійська |
| kudły «кудли, патли» | польська |
| *kǫdьla | праслов’янська |
| кудла «патли, скуйовджене волосся; скуйовджена вовна» | російська |
| kudly «скуйовджене волосся» | словацька |
| коудло «руно» | церковнослов’янська |
| kudla «волосся, вовна» | чеська |
| *kǫdelja (укр. куде́ля) | ? |
| *kǫderь (укр. ку́дрі) | ? |
| cūḍa «чуб» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України