КУДЕЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ

куде́ля «кужіль; недоброякісне волокно льону; (перен.) скуйовджене волосся»

псл. *kǫdelь, *kǫdelja, kǫdělь, остаточно не з’ясоване;
можливо, утворене за допомогою префікса kǫ-, укр. ку- (кукобити) від *del- «плести, вити» (пор. рос. [дель] «товста прядив’яна нитка для неводів»);
виводиться також (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 64–65) від того самого *kǫgelь, від якого походить і ку́жіль;
заслуговує на увагу також пов’язання (Sławski II 117) псл. *kǫdelь, kǫdelja «те, що прядеться»з псл. *kǫdrь (укр. [кудрявий]);
припущення про спорідненість із нвн. Hede «клоччя, куделя, залишки льону» (снн. herde, дангл. heordan, англ. hards, hurds «тс. ») (Machek ESJČ 284) сумнівне;
порівняння з лит. kedenti «скубати (вовну)» (Schuster-Šewc 712; Младенов 267; Bern. I 598) непереконливе з фонетичних міркувань (Fraenkel 233);
зближення з лит. kuodelis «пучок льону», лтс. kuodeļš «згорток льону, вовни» (Bern. I 598; Brückner 224) неприйнятне через те, що ці слова самі є слов’янськими запозиченнями;
р. куде́ль «кужіль», [куде́ля] «тс.», бр. кудзе́ля «кужіль; [скуйовджене волосся]», п. kądziel «кужіль, прядка», ч. koudel «кужіль; клоччя», слц. kúdel’ «кужіль, веретено», вл. kudźel «прядка», нл. kuźel’, полаб. kǫdil’ă «тс.», болг. къде́ля «кужіль», м. кадела «тс.», схв. кỳдеља «тс.; коноплі; прядиво, клоччя», слн. kodélja «кужіль; прядка», цсл. кѫдѣль;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кудели́на
куде́ли́ти «прясти; тягати за волосся»
куде́лиця «кужіль»
куде́ль «тс.»
куді́вка
куділь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кудзе́ля «кужіль; [скуйовджене волосся]» білоруська
къде́ля «кужіль» болгарська
kudźel «прядка» верхньолужицька
kuodeļš «згорток льону, вовни» латиська
kedenti «скубати (вовну)» литовська
kuodelis «пучок льону» литовська
кадела «тс.» македонська
kuźel' нижньолужицька
Hede «клоччя, куделя, залишки льону» (снн. herde, дангл. heordan, англ. hards, hurds «тс. ») нововерхньонімецька
kǫdil'ă «тс.» полабська
kądziel «кужіль, прядка» польська
*kǫdelь праслов’янська
*kǫdelь праслов’янська
*kǫdrь (укр. [кудрявий]) праслов’янська
куде́ль «кужіль» російська
кỳдеља «тс.; коноплі; прядиво, клоччя» сербохорватська
kúdel' «кужіль, веретено» словацька
kodélja «кужіль; прядка» словенська
ку- «плести, вити» (кукобити)(пор. рос. [дель] «товста прядив’яна нитка для неводів») українська
*del- «плести, вити» (кукобити)(пор. рос. [дель] «товста прядив’яна нитка для неводів») українська
куде́ля «тс.» українська
кѫдѣль церковнослов’янська
koudel «кужіль; клоччя» чеська
*kǫdelja ?
kǫdělь ?
kǫ- ?
*kǫgelь ?
ку́жіль ?
kǫdelja «те, що прядеться» ?

куді́лка «хвощ, Equisetum .» (бот.)

назви пов’язані з куде́ля «кужіль; скуйовджене волосся», у хвоща – за подібністю до кужеля його зрослих між собою листочків (Вісюліна–Клоков 59), у лісової лілії, – очевидно, за наявністю гроновидного суцвіття з малими приквітками, подібними до скуйовдженого волосся (пор. р. заст. царские кудри «лілія лісова»);
р. [куде́ль] «первоцвіт весняний, Primula veris L.», п. kądziel «вид рослин з родини складноцвітих», схв. куђељица «хвощ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

куді́лька «лілія лісова, Lilium martagon L.»
кудільки́ «вид рослин»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kądziel «вид рослин з родини складноцвітих» польська
куде́ль «первоцвіт весняний, Primula veris L.» російська
куђељица «хвощ» сербохорватська
куде́ля «кужіль; скуйовджене волосся» ?

ку́для «бійка, прочухан»

очевидно, похідне утворення від [куде́лити] «тягати за волосся», пов’язаного з куде́ля (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
куде́лити «тягати за волосся» ?
куде́ля ?

кудре́лька «килимок»

видозмінене запозичення з болгарських говірок Одещини;
болг. къдре́ла «вовняний строкатий килимок або тканина домашнього виробу» є, очевидно, результатом контамінації слів къде́ля, що відповідає укр. куде́ля, і къ́дри, спорідненого з укр. ку́дрі;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
къдре́ла «вовняний строкатий килимок або тканина домашнього виробу» болгарська
куде́ля українська
ку́дрі українська
къде́ля ?
къ́дри ?

кундо́сити «смикати, рвати, термосити»

очевидно, зворотне запозичення з якоїсь балтійської мови, що може зводитись до балт. *kundas «куделя; волосся» (мор. лит. kuõdas «чуб»)» як відбиття псл. *kǫda (-у) «куделя» (пор. болг. (сх.) [ко́нди, ко́нда] «куделя, вичіски льону, конопель»), спільного за походженням із псл. *kǫdělь, *kǫdelja, укр. куде́ля: початкове значения дієслова мало бути «тіпати, терти (льон, куделю)» (пор.: Було не савити, не варварити, не амбросити, але куделю було кундосити – Номис 4007);
бр. [кундо́сиць] «дерти за волосся, тягати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

конто́сити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*kundas «куделя; волосся» (мор. лит. kuõdas «чуб»)» як відбиття балтійські
кундо́сиць «дерти за волосся, тягати» білоруська
*kǫda «куделя» (-у)(пор. болг. (сх.) праслов’янська
*kǫdělь праслов’янська
куде́ля «тіпати, терти (льон, куделю)» (пор.: Було не савити, не варварити, не амбросити, але куделю було кундосити -- Номис 4007) українська
ко́нди «куделя, вичіски льону, конопель» ?
ко́нда «куделя, вичіски льону, конопель» ?
*kǫdelja ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України