КУДЕЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *kǫdelь, *kǫdelja, kǫdělь, остаточно не з’ясоване;

можливо, утворене за допомогою префікса kǫ-, укр. ку- (кукобити) від *del- «плести, вити» (пор. рос. [дель] «товста прядив’яна нитка для неводів»);

виводиться також (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 64–65) від того самого *kǫgelь, від якого походить і ку́жіль;

заслуговує на увагу також пов’язання (Sławski II 117) псл. *kǫdelь, kǫdelja «те, що прядеться»з псл. *kǫdrь (укр. [кудрявий]);

припущення про спорідненість із нвн. Hede «клоччя, куделя, залишки льону» (снн. herde, дангл. heordan, англ. hards, hurds «тс. ») (Machek ESJČ 284) сумнівне;

порівняння з лит. kedenti «скубати (вовну)» (Schuster-Šewc 712; Младенов 267; Bern. I 598) непереконливе з фонетичних міркувань (Fraenkel 233);

зближення з лит. kuodelis «пучок льону», лтс. kuodeļš «згорток льону, вовни» (Bern. I 598; Brückner 224) неприйнятне через те, що ці слова самі є слов’янськими запозиченнями;

р. куде́ль «кужіль», [куде́ля] «тс.», бр. кудзе́ля «кужіль; [скуйовджене волосся]», п. kądziel «кужіль, прядка», ч. koudel «кужіль; клоччя», слц. kúdel’ «кужіль, веретено», вл. kudźel «прядка», нл. kuźel’, полаб. kǫdil’ă «тс.», болг. къде́ля «кужіль», м. кадела «тс.», схв. кỳдеља «тс.; коноплі; прядиво, клоччя», слн. kodélja «кужіль; прядка», цсл. кѫдѣль;

назви пов’язані з куде́ля «кужіль; скуйовджене волосся», у хвоща – за подібністю до кужеля його зрослих між собою листочків (Вісюліна–Клоков 59), у лісової лілії, – очевидно, за наявністю гроновидного суцвіття з малими приквітками, подібними до скуйовдженого волосся (пор. р. заст. царские кудри «лілія лісова»);

р. [куде́ль] «первоцвіт весняний, Primula veris L.», п. kądziel «вид рослин з родини складноцвітих», схв. куђељица «хвощ»;

очевидно, похідне утворення від [куде́лити] «тягати за волосся», пов’язаного з куде́ля (див.);

видозмінене запозичення з болгарських говірок Одещини;

болг. къдре́ла «вовняний строкатий килимок або тканина домашнього виробу» є, очевидно, результатом контамінації слів къде́ля, що відповідає укр. куде́ля, і къ́дри, спорідненого з укр. ку́дрі;

очевидно, зворотне запозичення з якоїсь балтійської мови, що може зводитись до балт. *kundas «куделя; волосся» (мор. лит. kuõdas «чуб»)» як відбиття псл. *kǫda (-у) «куделя» (пор. болг. (сх.) [ко́нди, ко́нда] «куделя, вичіски льону, конопель»), спільного за походженням із псл. *kǫdělь, *kǫdelja, укр. куде́ля: початкове значения дієслова мало бути «тіпати, терти (льон, куделю)» (пор.: Було не савити, не варварити, не амбросити, але куделю було кундосити – Номис 4007);

бр. [кундо́сиць] «дерти за волосся, тягати»;