КУДЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *kǫdelь, *kǫdelja, kǫdělь, остаточно не з’ясоване;

можливо, утворене за допомогою префікса kǫ-, укр. ку- (кукобити) від *del- «плести, вити» (пор. рос. [дель] «товста прядив’яна нитка для неводів»);

виводиться також (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 64–65) від того самого *kǫgelь, від якого походить і ку́жіль;

заслуговує на увагу також пов’язання (Sławski II 117) псл. *kǫdelь, kǫdelja «те, що прядеться»з псл. *kǫdrь (укр. [кудрявий]);

припущення про спорідненість із нвн. Hede «клоччя, куделя, залишки льону» (снн. herde, дангл. heordan, англ. hards, hurds «тс. ») (Machek ESJČ 284) сумнівне;

порівняння з лит. kedenti «скубати (вовну)» (Schuster-Šewc 712; Младенов 267; Bern. I 598) непереконливе з фонетичних міркувань (Fraenkel 233);

зближення з лит. kuodelis «пучок льону», лтс. kuodeļš «згорток льону, вовни» (Bern. I 598; Brückner 224) неприйнятне через те, що ці слова самі є слов’янськими запозиченнями;

р. куде́ль «кужіль», [куде́ля] «тс.», бр. кудзе́ля «кужіль; [скуйовджене волосся]», п. kądziel «кужіль, прядка», ч. koudel «кужіль; клоччя», слц. kúdel’ «кужіль, веретено», вл. kudźel «прядка», нл. kuźel’, полаб. kǫdil’ă «тс.», болг. къде́ля «кужіль», м. кадела «тс.», схв. кỳдеља «тс.; коноплі; прядиво, клоччя», слн. kodélja «кужіль; прядка», цсл. кѫдѣль;

назви пов’язані з куде́ля «кужіль; скуйовджене волосся», у хвоща – за подібністю до кужеля його зрослих між собою листочків (Вісюліна–Клоков 59), у лісової лілії, – очевидно, за наявністю гроновидного суцвіття з малими приквітками, подібними до скуйовдженого волосся (пор. р. заст. царские кудри «лілія лісова»);

р. [куде́ль] «первоцвіт весняний, Primula veris L.», п. kądziel «вид рослин з родини складноцвітих», схв. куђељица «хвощ»;