КУБИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
куб «шестигранник»
запозичене, можливо, через західноєвропейське посередництво (нім. Kubus, фр. англ. cube) з латинської мови;
лат. cubus «грань, гральна кістка» (‹cubitum «лікоть») походить від гр. κύβος «гральна кістка (що мала форму куба)», спорідненого з двн. huf «стегно», дангл. hype, гот. hups «тс.»;
р. бр. болг. м. куб, п. kub, ч. вл. kubus, схв. кŷб, слн. kúb;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кубату́ра
ку́бик
кубі́зм
кубі́ст
кубі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| куб | білоруська |
| куб | болгарська |
| kubus | верхньолужицька |
| hups «тс.» | готська |
| κύβος «гральна кістка (що мала форму куба)» | грецька |
| hype | давньоанглійська |
| huf «стегно» | давньоверхньонімецька |
| cubus «грань, гральна кістка» (‹cubitum «лікоть») | латинська |
| куб | македонська |
| kub | польська |
| куб | російська |
| кŷб | сербохорватська |
| kúb | словенська |
| kubus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України