КУ — ЕТИМОЛОГІЯ
к (прийменник з дав. в.)
остаточно не зʼясоване;
реконструювалось (Brugmann Grundriss II 2, 855; Bern. I 658; Фасмер–Трубачев II 146–147; Sławski III 290–293; Machek ESJČ 232) псл. *kъt, яке зіставлялося з дінд. kam «задля, ради»;
повʼязується також (Веnveniste BSL 52 XIII; ESSJ Sl. gr. І 105–106) із согдійським (іранським) kw-ku «до», яке ототожнюється з ав. kū «де», псл. kъ-de «тс.»;
р. к, ко, бр. к, ст. ко, ку, др. къ, п. слц. нл. k, ku, ч. вл. k, ke, [ku], полаб. ků, болг. к, кък, към, м. [куму], схв. к, кȁ, ст. г, [x, кȁк, ку], слн. k, h, стсл. къ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
oк
ґ
ґy
«тс.»
ік
ку
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kū «де» | авестійська |
к | білоруська |
ко | білоруська |
ку | білоруська |
к | болгарська |
кък | болгарська |
към | болгарська |
k | верхньолужицька |
ke | верхньолужицька |
ku | верхньолужицька |
kam «задля, ради» | давньоіндійська |
къ | давньоруська |
куму | македонська |
k | нижньолужицька |
ku | нижньолужицька |
ků | полабська |
k | польська |
ku | польська |
*kъt | праслов’янська |
kъ-de «тс.» | праслов’янська |
к | російська |
ко | російська |
к | сербохорватська |
кȁ | сербохорватська |
г | сербохорватська |
x | сербохорватська |
кȁк | сербохорватська |
ку | сербохорватська |
k | словацька |
ku | словацька |
k | словенська |
h | словенська |
къ | старослов’янська |
k | чеська |
ke | чеська |
ко́зуб «короб, кошик з лика»
псл. kozubъ «мішечок, торбинка, сумка, кошик з кори», похідне від koza «коза»;
пор. близькі за значенням утворення від того самого кореня: р. [кози́ца] «шкіряний мішечок, сумка, торбинка; мішечок для грошей», [ко́зевка] «шкіряний бурдюк», [кози́на] «мішечок для грошей, гаманець», слн. kozòl «кошик з кори»;
розвиток значення «торбинка з козячої шкіри» – «кошик з кори» не зовсім ясний;
малоймовірні зближення з р. ку́зов «кошик з лика або березової кори» (Brückner KZ 45, 27; 48, 205; Machek ESJČ 287; Mikl. EW 136), а також з лат. іnсохаrе «присідати навпо- \ чіпки», псл. *čeznǫti «зникати» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 238);
неприйнятні також гіпотеза про іллірійське походження слов’янських форм (Meyer EW 408) і пов’язання з іменником ко́жа «кора дерева, луб» (Горяев 173);
п. kozub «кошик з кори; (ст.) пташине гніздо; вид кошика; жебрацька торба», ч. [kozúbek] «кошик з березової кори», слц. kozub «топка, камін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
козуба́тий
«пузатий»
ко́зубень
козубе́нька
козубе́ць
козу́бка
козубня́
ко́зубом
«від морозу зробитися твердим, як кора»
(у виразі к. стати] (про мокрий одяг)
ку
кузе́нька
«невеликий луб’яний кошик з двома ручками, переважно для ягід»
ку́зуб
кузубе́нька
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
іnсохаrе «присідати навпо- \ чіпки» | латинська |
kozub «кошик з кори; (ст.) пташине гніздо; вид кошика; жебрацька торба» | польська |
kozubъ «мішечок, торбинка, сумка, кошик з кори» | праслов’янська |
*čeznǫti «зникати» | праслов’янська |
кози́ца «шкіряний мішечок, сумка, торбинка; мішечок для грошей» | російська |
ку́зов «кошик з лика або березової кори» | російська |
kozub «топка, камін» | словацька |
kozòl «кошик з кори» | словенська |
kozúbek «кошик з березової кори» | чеська |
koza «коза» | ? |
близькі | ? |
ко́зевка «шкіряний бурдюк» | ? |
кози́на «мішечок для грошей, гаманець» | ? |
ко́жа «кора дерева, луб» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України