КСЕНОФОНТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
Ксенофо́нт
запозичення з грецької мови;
гр. Ξενοφων (-ωντος) букв. «чужомовний», утворене з основ прикметника ξένος «чужий», етимологічно неясного, та іменника φωνή «звук, голос; мова»;
р. Ксенофо́нт, бр. Ксенафо́нт, болг. Ксенофо́н, схв. Ксенòфонте;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ксенефонтъ
«странен муж»
(1627)
Ксень
Фо́ня
(Me)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ксенафо́нт | білоруська |
| Ксенофо́н | болгарська |
| Ξενοφων (-$ωντος) | грецька |
| Ксенофо́нт | російська |
| Ксенòфонте | сербохорватська |
| ξένος «чужий» | ? |
| φωνή «звук, голос; мова» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України