КРІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

зіставлення з лит. raikýti «кроїти» (Маchek ESJČ 294) необґрунтоване;

псл. krojiti, похідне від krojь «крій»;

вважається також каузативом від незасвідченого *kriti «відділяти» (як pojiti «поїти» від piti «пити»), який початково означав «викликати відділення, відокремлення»;

споріднене з лтс. krìel «відділяти; збирати вершки», krijât «обдирати кору», лат. cerno «розрізняю; просіваю; маю на увазі, вирішую», гр. κρίνω «відділяю, розділяю; розбираю; перевіряю», дірл. criathar «сито», дангл. hrīdder «грубе сито»;

іє. *(s)krei-;

р. крои́ть «кроїти», бр. кро́іць «кроїти; різати хліб; мучити», п. kroić «різати; кроїти», ч. krojit «тс.», слц. krojit’ «різати», вл. -krejič «надрізати ножем», полаб. krüjĕ «кроїть», болг. кроя́ «крою; задумую», м. крои «ріже; підрізає (пагін винограду)», схв. крòјити «кроїти», слн. krojili «тс.; різати», цсл. раскроити «розтяти, роздерти»;

застигла форма знахідного відмінка однини іменника край (див.);

р. (пд.-зах.) [край] «біля, коло», бр. болг. край, ч. слц. kraj, м. крај «тс.», схв. крај «тс.; при; поряд; незважаючи на», слн. kràj «тс.»;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. [krawalnik] «шевський ніж», krawacz «тс.» пов’язані з дієслівною основою -krawać (тільки в префіксальних утвореннях przykrawać «закроювати», rozkrawać «розкроювати» тощо), у формах багаторазової дії дієслова krajać, укр. кра́яти, kroić, укр. кро́їти;

пов’язання з псл. krasti, укр. кра́сти (Zubatý St. a čl. 2, 102) необґрунтоване;

виведення від п. krawiec як запозичення (Richhardt 69) не переконує;

псл. (пн.) *[kravьcь], похідне від дієслівної основи kravati на позначення багаторазовості, пов’язаної з krojiti, укр. кроїти;

р. (пд., зах.) [кра́вец], бр. краве́ц, п. krawiec, ч. kravec, вл. krawc, нл. krawc, [kšajc];

псл. krajati (krajajǫ), ітеративна форма дієслова *krojiti, укр. кро́їти;

р. (зах.) [края́ть] «краяти», др. краяти, краати, п. krajać, ч. krájeti, ст. krájěti, слц. krájať, вл. krać, нл. kšajaś «тс.», полаб. krojôt «вирізувати», схв. [krajati] «кроїти, краяти сукно», слн. krȃjati «кроїти сукно», цсл. крагати «різати, краяти»;

запозичення з французької мови;

фр. crise «криза, перелом» засвоєне як медичний термін з латинської мови;

лат. crisis «криза, рішучий поворот, перелом» походить від гр. κρίσις «переломний момент, криза; вибір; розрізнення; міркування; суд, рішення, вирок», пов’язаного з κρίνω «розділяю; вибираю; виношу рішення; суджу, обвинувачую», спорідненим з лат. cerno «відокремлюю, відрізняю», гот. hrains «чистий», псл. krojili, укр. кро́їти, край;

р. криз (з фр., ст. криза), кри́зис (з нім.), бр. кры́зіс, п. kryzys, ч. krize, слц. слн. kríza, вл. нл. krizа, болг. схв. м. кри́за;

лат. crīminālis «карний; той, якому загрожує судова кара» є похідним від crīmen «обвинувачення; провина; гріх; злочинець», пов’язаного з cerno «розрізняю, бачу; пізнаю; вирішую, ухвалюю; просіюю», спорідненим з псл. krojiti, укр. кро́їти;

запозичення з латинської мови;

р. кримина́л «карний злочин», бр. крыміна́л «тс.», п. kryminał «тс.; в’язниця», ч. слц. kriminál «в’язниця», болг. кримина́лен «кримінальний», м. криминал «карний злочин», схв. крùминāлан «кримінальний», слн. kriminálen «тс.»;

запозичення з німецької або французької мови;

н. Kritérium, фр. criterium походять віл лат. critērium, яке зводиться до гр. κριτήριον «здатність розрізнення; засіб судження, мірило, критерій», пов’язаного з κρίνω «розділяю, розрізняю», спорідненим з псл. krajь, krojiti, укр. край, кро́їти;

р. крите́рий, бр. крытэ́рый, п. kryterium, ч. слц. kriterium, вл. kriterij, болг. крите́рий, крите́риум, м. критериум, схв. кри́теријум, слн. kritêrij;

фр. critique «критика», можливо, через латинське посередництво (лат. critica, -orum «тс.») зводиться до гр. κριτική «здібність розбирати; критика», пов’язаного з κρίνω «розділяю, розрізняю; вибираю, постановляю; роблю висновок; суджу; обвинувачую», κρίμα «рішення, присуд, судження», спорідненими з лат. cerno «розрізняю, пізнаю, вирішую, ухвалюю», псл. krajь, krojiti, укр. край, кроїти;

запозичення з французької мови;

р. болг. м. кри́тика, бр. кры́тыка, п. krytyka, ч. слц. вл. нл. kritika, схв. крùтика, слн. krítika;

очевидно, афективне утворення, що виникло в результаті семантичної видозміни (метафоризації) префіксального похідного від кро́їти;

запозичення з німецької мови;

свн. schram(me) «рана від меча» (› нвн. Schramme «шрам, рубець») споріднене з дісл. skrāma «сокира; рана», іт. crena, ретором. crenna «поріз, розріз», а також із псл. krojiti, укр. кро́їти;

р. бр. шрам, п. szrama, (рідк.) szram, ч. šrám «тс.»;