КРЯЧИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
кряк «кущ»
псл. *kъrjakъ, похідне (можливо, зменш.) від *kъrjъ «кущ, корінь», пов’язаного чергуванням голосних з korenь «корінь»;
п. krzak «кущ», ч. [křáčí] «зарості, кущі», слц. [kriak, krak] «кущ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крак
«тс.; гілка МСБГ»
крака́тий
«гіллястий»
кра́чий
«кривоногий»
кра́читиси
«ходити, кривлячи ногами»
крачови́тий
«тс.»
крєкова́та
(у сполученні [к. галуза] «дуже розгалужена гілка»)
кряча́стий
«кущистий»
крячи́на
«невеликий кущ»
крячи́стий
«покритий кущами»
крячи́тися
«давати розгалужене коріння»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| krzak «кущ» | польська |
| *kъrjakъ | праслов’янська |
| kriak «кущ» | словацька |
| krak «кущ» | словацька |
| křáčí «зарості, кущі» | чеська |
| *kъrjъ «кущ, корінь» | ? |
| korenь «корінь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України