КРЯНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

кря́нути «ударити; кинути Ж»

псл. *krętnǫti «повернути», пов’язане з *krętati «повертати», до якого зводиться укр. [кря́татися] «клопотатися»;
р. [кря́нуть] «зрушити, зіштовхнути», бр. крану́ць «торкнути, зрушити», п. zakrzǫtnąć się «почати поратися», слц. [kriatnut’] «зігнути, перегнути», нл. kśětnuś «скрутити, скривити, ударити», болг. [кре́на] «насилу рушу, потягнусь», м. крене «піднесе; забере, винесе», схв. крéнити «вирушити», слн. kréniti «повернути; зрушити, посунути», цсл. крѧнѧти «звернути (в бік)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крану́ць «торкнути, зрушити» білоруська
кре́на «насилу рушу, потягнусь» болгарська
крене «піднесе; забере, винесе» македонська
kśětnuś «скрутити, скривити, ударити» нижньолужицька
zakrzǫtnąć się «почати поратися» польська
*krętnǫti «повернути» праслов’янська
кря́нуть «зрушити, зіштовхнути» російська
крéнити «вирушити» сербохорватська
kriatnut' «зігнути, перегнути» словацька
kréniti «повернути; зрушити, посунути» словенська
кря́татися «клопотатися» українська
крѧнѧти «звернути (в бік)» церковнослов’янська
*krętati «повертати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України