КРЯКАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
кря́кати «каркати; квакати»
псл. krękati, krakati, звуконаслідувальні дієслова;
очевидно, споріднені з лит. kreñktі «крякати; хрипіти; хропіти», krokóti «хропіти; шуміти», лтс. kràkt, kŗàkt «тс.», лат. crōcāre «каркати», гр. κρώζειν «тс.», двн. kruoh «ворона», дангл. hringan «бриніти, тріскотіти, стукати», дісл. hringja «дзвонити», що зводяться до іє. *ker-/kor-, звуконаслідувальних за походженням коренів;
кореневе ра‹/ B› в українських словах може походити як з давнього ra, так і з ря ‹ rę, що зазнало діалектного ствердіння;
р. кря́кать, бр. кра́каць, п. krakać, ст. krząkać «відкашлюватися», ч. krákat, ст. křekati «кричати» (про стерв’ятника, курку, куріпку), слц. krákat’, вл. krakać, нл. krjakaś, болг. кря́кам «квакати; крякати», кре́кна «квакнути, крякнути», м. крека «квакає, кричить, горлає», схв. крèчати «крякати», слн. [krȇkati] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крак
«крячок чорний, Chlidonias nigra L.»
(орн.)
кра́кати
краква́
«широконіска, Anas clypeata L.»
кракоті́ти
«тс.»
краку́н
«крук, Corvus corax L.»
(орн.)
кре́ка
«древесниця (жаба), Hyla arborea L.»
(зоол.)
крекотушка
крі́чка
«тс.»
кряк
«крячок, Sterna; [бекас, Capella gallinago L. (Scolopax gallinago L.) Ж; гаршнеп, Lymnocryptes gallinula L. (Scolopax gallinula L.)]»
(орн.)
кря́ка
«тс.»
кря́кавка
«тс.; (орн.) чирок свистунок, Anas crecca .»
кряку́н
«крук»
кряча́
«каченя»
кря́чка
«качка; древесниця»
крячо́к
«водяний птах родини мартинів, Sterna»
(орн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кра́каць | білоруська |
| кря́кам «квакати; крякати» | болгарська |
| krakać | верхньолужицька |
| κρώζειν «тс.» | грецька |
| hringan «бриніти, тріскотіти, стукати» | давньоанглійська |
| kruoh «ворона» | давньоверхньонімецька |
| hringja «дзвонити» | давньоісландська |
| *ker-/kor- | індоєвропейська |
| crōcāre «каркати» | латинська |
| kràkt | латиська |
| kreñktі «крякати; хрипіти; хропіти» | литовська |
| крека «квакає, кричить, горлає» | македонська |
| krjakaś | нижньолужицька |
| krakać | польська |
| krękati | праслов’янська |
| кря́кать | російська |
| крèчати «крякати» | сербохорватська |
| krákat' | словацька |
| krȇkati «тс.» | словенська |
| кре́кна «квакнути, крякнути» | українська |
| krákat | чеська |
| krakati | ? |
| krokóti «хропіти; шуміти» | ? |
| kŗàkt «тс.» | ? |
| krząkać «відкашлюватися» | ? |
| křekati «кричати» (про стерв’ятника, курку, куріпку) | ? |
ра́кша́ «сиворакша, Coracias garulla L.» (орн.)
загальноприйнятої етимології не має;
очевидно, утворене на основі наслідування крику сиворакші, що передається як різке тріскуче рак-рак (Птицы СССР 373–374);
пов’язується також з р. рокота́ть (Фасмер ІІІ 439) або з р. кря́кать (Преобр. ІІ 179);
р. ра́кша;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ракшуваті
ре́кша
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рокота́ть | російська |
| кря́кать | російська |
| ра́кша | російська |
| рак-рак | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України