КРЯКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кря́кати «каркати; квакати»
кореневе ра‹/ B› в українських словах може походити як з давнього ra, так і з ря ‹ rę, що зазнало діалектного ствердіння;
очевидно, споріднені з лит. kreñktі «крякати; хрипіти; хропіти», krokóti «хропіти; шуміти», лтс. kràkt, kŗàkt «тс.», лат. crōcāre «каркати», гр. κρώζειν «тс.», двн. kruoh «ворона», дангл. hringan «бриніти, тріскотіти, стукати», дісл. hringja «дзвонити», що зводяться до іє. *ker-/kor-, звуконаслідувальних за походженням коренів;
псл. krękati, krakati, звуконаслідувальні дієслова;
р. кря́кать, бр. кра́каць, п. krakać, ст. krząkać «відкашлюватися», ч. krákat, ст. křekati «кричати» (про стерв’ятника, курку, куріпку), слц. krákat’, вл. krakać, нл. krjakaś, болг. кря́кам «квакати; крякати», кре́кна «квакнути, крякнути», м. крека «квакає, кричить, горлає», схв. крèчати «крякати», слн. [krȇkati] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крак
«крячок чорний, Chlidonias nigra L.»
(орн.)
кра́кати
краква́
«широконіска, Anas clypeata L.»
кракоті́ти
«тс.»
краку́н
«крук, Corvus corax L.»
(орн.)
кре́ка
«древесниця (жаба), Hyla arborea L.»
(зоол.)
крекотушка
крі́чка
«тс.»
кряк
«крячок, Sterna; [бекас, Capella gallinago L. (Scolopax gallinago L.) Ж; гаршнеп, Lymnocryptes gallinula L. (Scolopax gallinula L.)]»
(орн.)
кря́ка
«тс.»
кря́кавка
«тс.; (орн.) чирок свистунок, Anas crecca .»
кряку́н
«крук»
кряча́
«каченя»
кря́чка
«качка; древесниця»
крячо́к
«водяний птах родини мартинів, Sterna»
(орн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кра́каць | білоруська |
| кря́кам «квакати; крякати» | болгарська |
| krakać | верхньолужицька |
| κρώζειν «тс.» | грецька |
| hringan «бриніти, тріскотіти, стукати» | давньоанглійська |
| kruoh «ворона» | давньоверхньонімецька |
| hringja «дзвонити» | давньоісландська |
| *ker-/kor- | індоєвропейська |
| crōcāre «каркати» | латинська |
| kràkt | латиська |
| kreñktі «крякати; хрипіти; хропіти» | литовська |
| крека «квакає, кричить, горлає» | македонська |
| krjakaś | нижньолужицька |
| krakać | польська |
| krękati | праслов’янська |
| кря́кать | російська |
| крèчати «крякати» | сербохорватська |
| krákat' | словацька |
| krȇkati «тс.» | словенська |
| кре́кна «квакнути, крякнути» | українська |
| krákat | чеська |
| krokóti «хропіти; шуміти» | ? |
| kŗàkt «тс.» | ? |
| krakati | ? |
| krząkać «відкашлюватися» | ? |
| křekati «кричати» (про стерв’ятника, курку, куріпку) | ? |
ґра́ґати «крякати» (про качок, жаб)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до кря́кати (пор.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кря́кати (пор.). | ? |
гре́гати «квакати, крякати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до кректа́ти, кря́кати, греготі́ти «кричати» (про лебедя) (пор.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кректа́ти | ? |
| кря́кати | ? |
| греготі́ти «кричати» (про лебедя) | ? |
кря (вигук, що відтворює крик птаха, жаби)
безпосереднє звуконаслідування, підтримане звуковою близькістю до дієслова кря́кати індоєвропейського походження (пор.);
бр. кракра, п. вл. kra-kra, ч. kra-krá;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кря-кря
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кракра | білоруська |
| kra-kra | верхньолужицька |
| kra-kra | польська |
| kra-krá | чеська |
| кря́кати (пор.). | ? |
кря́нкати «тріщати; каркати»
відмінності (проти очікуваного) у формі й значенні українського слова є, мабуть, результатом східнословацького або польського діалектного посередництва;
очевидно, запозичення з польської мови;
п. krząkać «відкашлюватись; рохкати», krzęczeć «тс.; кричати (про вальдшнепа)» зводиться до псл. *krękati, якому відповідає укр. кря́кати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крянча́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| krząkać «відкашлюватись; рохкати» | польська |
| *krękati | праслов’янська |
| кря́кати | українська |
| krzęczeć «тс.; кричати (про вальдшнепа)» | ? |
скрекота́ти
псл. *skrek-;
звуконаслідувальне утворення, паралельне скрегота́ти, кря́кати;
п. skrzeczeć, skrzek, ч. skřekati, skřek, слц. skrekotat’, škrek(ot), вл. škrěčeć «верещати, пронизливо кричати», škrěk «виск», нл. skrjakaś «каркати, тріщати», škřakotaś «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скрегота́ти
скреготі́ти
«скрекотати»
скреке́кати
скрекеке́
(виг.)
скре́кіт
скре́кот
скре́котень
«скрекотун»
скрекоті́ти
скрекотня́ва
скрекоту́ха
скригонча́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| škrěčeć «верещати, пронизливо кричати»«виск» | верхньолужицька |
| škrěk «верещати, пронизливо кричати»«виск» | верхньолужицька |
| skrjakaś «каркати, тріщати»«тс.» | нижньолужицька |
| škřakotaś «каркати, тріщати»«тс.» | нижньолужицька |
| skrzeczeć | польська |
| skrzek | польська |
| *skrek- | праслов’янська |
| skrekotat' | словацька |
| škrek(ot) | словацька |
| скрегота́ти | українська |
| кря́кати | українська |
| skřekati | чеська |
| skřek | чеська |
кряч «жердина, якою перевертають колоду»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з [кряк] «кущ», ко́рінь (Фасмер II 391, 392);
р. [кряч] «цурка, закрутка», [кря́чить] «прикручувати, закручувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кря́квини
«два дерев’яні ріжки позаду саней для сітки, в яку кладуть речі»
кря́чка
«коротка паличка, яку вкручують у парену лозу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кряч «цурка, закрутка» | російська |
| кря́чить «прикручувати, закручувати» | українська |
| кряк «кущ» | ? |
| ко́рінь | ? |
крачу́н «велика дубова колода»
очевидно, похідне утворення від [кряч] «жердина, якою перевертають колоду на будівництві» з діалектним ствердінням р;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кряч «жердина, якою перевертають колоду на будівництві» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України