КРЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

безпосереднє звуконаслідування, підтримане звуковою близькістю до дієслова кря́кати індоєвропейського походження (пор.);

бр. кракра, п. вл. kra-kra, ч. kra-krá;

псл. *jьkra, яке, можливо, за допомогою збільшувального суфікса -ig- набуло форми *jьkriga;

дальші зв’язки неясні;

зіставлення з ав. аēха- «лід, мороз», перс. уех «лід» (Bern. І 424; Преобр. І 268; Зализняк ВСЯ 6, 35), з дісл. jaki «крига», дангл. gicel «тс.» (Machek ESJČ 287), з цсл. скра «брила», *скрига (Соболевский РФВ 67/1–2, 212–213), з ікра «згусток, пухлина» (ЭССЯ 8, 217–220; Brückner KZ 44, 33), як і спроба виведення з іє. *qar-, *qer«бити» (Потебня К ист. зв. IV 61–62) або з бр. *крыхаць «кришити», *крыха (Міхневіч Белар. лінгв. 1, 72), малопереконливі;

р. [кря, кри́га, икра́], бр. кры́га, др. кра, п. ч. kra, слц. kra, kryha;