КРЮЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з російської мови;

р. крючо́к «чарка горілки; (первісно) гачок», похідне від крюк «гак», набуло нового значення у зв’язку з тим, що у відкупних шинках чарка висіла на ручці у вигляді гачка;

бр. [кру́чек] «крючок (міра у шинку)», п. [kruczek] «чарка горілки»;

неясне;

можливо, пов’язане з крючо́к «гачок» з огляду на подібність до гачків передніх ніг вовчка, добре пристосованих до риття (Горностаев 59);

запозичення з давньоісландської мови;

дісл. krókr «гак» споріднене з дангл. crycc «милиця», англ. cruth, дат. krykke, шв. krycka, снідерл. crucke, днн. krukka, двн. krucka, нвн. Krücke «тс.»;

припущення про нідерландське посередництво (Karłowicz SWO 315), як і пов’язання з англ. crook «гак, крюк» (Matzenauer 221), недостатньо обґрунтоване;

р. крюк «гак; косарське знаряддя у вигляді граблів; зайва відстань; (мн.) знаки старого нотного письма», ст. крюкъ «гак» (1327–1328), бр. крук «тс.»;