КРЮКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

крюк «гак; крутій; знак старого нотного письма»

запозичення з давньоісландської мови;
дісл. krókr «гак» споріднене з дангл. crycc «милиця», англ. cruth, дат. krykke, шв. krycka, снідерл. crucke, днн. krukka, двн. krucka, нвн. Krücke «тс.»;
припущення про нідерландське посередництво (Karłowicz SWO 315), як і пов’язання з англ. crook «гак, крюк» (Matzenauer 221), недостатньо обґрунтоване;
р. крюк «гак; косарське знаряддя у вигляді граблів; зайва відстань; (мн.) знаки старого нотного письма», ст. крюкъ «гак» (1327–1328), бр. крук «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

крук «гак»
кручо́к
крюка́дло «великий крюк»
крючо́к «тс.»
крю́ччя «вид узору на великодній писанці»
скрю́чити
скрю́читися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
cruth англійська
crook «гак, крюк» англійська
крук «тс.» білоруська
crycc «милиця» давньоанглійська
krucka давньоверхньонімецька
krókr «гак» давньоісландська
krukka давньонижньонімецька
krykke датська
Krücke «тс.» нововерхньонімецька
крюк «гак; косарське знаряддя у вигляді граблів; зайва відстань; (мн.) знаки старого нотного письма» російська
crucke середньонідерландська
krycka шведська
крюкъ «гак» (1327--1328) ?

во́рон «крук, Corvus corax L.» (орн.)

псл. *ѵornъ «крук»;
споріднене з лит. varnas «ворон», прус, warnis «тс.», лтс. vārna «ворона», тох. В wrauña «тс.»;
іє. *uer- може бути звуконаслідувальним, паралельним до кореня *ker-/kor-/kr-, звідки укр. крук, крюк, лат. cornīх «ворона» (тут cornможе відповідати псл. *vorn- щодо суфікса), двн. hraban «ворон»;
р. во́рон, др. воронъ, п. ст. wron, ч. vran, вл. [wron], нл. ron, ст. wron, болг. м. вран, схв. врȃн, слн. vrán, стсл. вранъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

во́рін
ворони́на «місце, куди злітаються ворони»
вороння́ (зб.)
воро́нячий
вороня́ччя «тс.»
о́рон
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вран болгарська
wron верхньолужицька
hraban «ворон» давньоверхньонімецька
воронъ давньоруська
cornīх «ворона» (тут cornможе відповідати псл. *vorn- щодо суфікса) латинська
vārna «ворона» латиська
varnas «ворон» литовська
вран македонська
ron нижньолужицька
wron польська
*ѵornъ «крук» праслов’янська
во́рон російська
врȃн сербохорватська
vrán словенська
вранъ старослов’янська
крук українська
vran чеська
warnis «тс.» ?
wrauña «тс.» ?
*uer- ?
*ker-/kor-/kr- ?
крюк ?
wron ?
wron ?

закорю́чка

похідне утворення від *корюка «крюк, крючок» (пор. р. [корю́ка] «щось зігнуте, скарлючене», [корючка] «закорючка, крючок; лапка», корю́чить «карлючити, згинати в крюк»), що пов’язується з крюк (Фасмер II 344; Matzenauer LF 8, 204 і далі) або з др. коря «корінь» (Шанский ЭСРЯ II 6,40);
р. закорю́ка «крючок, вигин; виверт, хитрість; перешкода», закорю́чка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

закорю́чити «загнути крючком»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
коря «корінь» давньоруська
*корюка «крюк, крючок» (пор. р. [корю́ка] «щось зігнуте, скарлючене», [корючка] «закорючка, крючок; лапка», корю́чить «карлючити, згинати в крюк») російська
крюк російська
корю́ка російська
закорю́ка «крючок, вигин; виверт, хитрість; перешкода» російська
закорю́чка «тс.» російська

крук «ворон, Corvus corax L.; [журавель, Grus Па]» (орн.)

псл. *krukъ;
очевидно, споріднене з лит. kranklỹs «ворона», лтс. krauklis «ворон» (пор. лит. kraũkti «крукати»), а також з гр. κραυγή «крик», дісл. hrókr «морський ворон»;
р. бр. [крук] «ворон», п. слц. діал. kruk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

крученя́ «вороненя»
кру́чий «властивий крукам»
крюк «крук, ворон»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крук «ворон» білоруська
κραυγή «крик» грецька
hrókr «морський ворон» давньоісландська
krauklis «ворон» (пор. лит. kraũkti «крукати») латиська
kranklỹs «ворона» литовська
kruk «тс.» польська
*krukъ праслов’янська
крук «ворон» російська
kruk «тс.» словацька
kruk «тс.» ?

крючо́к «міра горілки (приблизно 0,325 л)» (заст.)

запозичення з російської мови;
р. крючо́к «чарка горілки; (первісно) гачок», похідне від крюк «гак», набуло нового значення у зв’язку з тим, що у відкупних шинках чарка висіла на ручці у вигляді гачка;
бр. [кру́чек] «крючок (міра у шинку)», п. [kruczek] «чарка горілки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кручо́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кру́чек «крючок (міра у шинку)» білоруська
kruczek «чарка горілки» польська
крючо́к «чарка горілки; (первісно) гачок» російська
крюк «гак» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України