КРУШИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. krušina, похідне від kruхъ «крихкий» (жін. р. kruxa);

назва зумовлена крихкістю деревини крушини (пор. п. ст. kruchkie drzewo «крушина», букв. «крихке дерево»);

р. болг. круши́на «жостір», бр. круши́на, п. kruszyna, ч. слц. krušina, схв. крушина;

псл. krušiti «мучити, пригнічувати, засмучувати», спочатку «розбивати, дробити, кришити»;

р. [круши́ниться] «горювати», [круше́вный] «тужний», сокруша́ться «журитися», заст. кру́шити «гнітити, засмучувати», бр. [скруша́ць] «докоряти, приводити до каяття», скру́ха «туга», п. [kruszyć] «приводити до скрухи, жалю», skruszyć «зм’якшити (серце), викликати каяття», skrucha «каяття», ч. krušiti «засмучувати, пригнічувати», krušný «трудний, важкий», zkrušiti «обтяжити, засмутити», zkroušenost «упокорення», слц. krušit’ «засмучувати, пригнічувати», м. скруши «засмутить, уб’є скорботою», слн. skrúšen «пригнічений, сумний», стсл. съкроушити «засмутити», съкроушениѥ «скруха, журба»;

очевидно, результат контамінації форм круши́на́, [крух, круха] і под. «тс.» з фонетично близькими формами [скорушина] «горобина», [скору́х, скору́ха] «тс.»;