КРУТІЙСТВО — ЕТИМОЛОГІЯ

крути́ти

псл. krǫtiti, ітеративна (або каузативна) форма від krętati (укр. [кря́татися]);
р. крути́ть, бр. круці́ць, др. крутитися. п. kręcić, ч. kroutit, слц. krútiť, болг. къ́ртя «колупаю; відламую», м. крти «ламає, руйнує», слн. [krotiti] «обертати», цсл. крѫтитисѧ «крутитися, обертатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́крут
викрута́с
ви́крутень
ви́крутка
ви́крутні «хитрощі, відмовки»
відкрутка
вкрути́ти «угвинтити СУМ; (у сполученні [в. хвоста] «збити пиху»
закрут
за́крута
закрутани́на «безперервна праця, багато роботи; клопіт»
закрута́си «вигадливі повороти»
закруте́нина
закрутені́я
за́крутень «пук стебел збіжжя, зав’язаних вузлом (за народним повір’ям завдає шкоди)»
закру́тистий
за́крутка
за́круток
закруто́си «лабіринти; заплутані вулиці, провулки»
закрутяни́на «тс.»
за́круцьки «картоплі, що мають форму рогалика»
заку́птина «закрут»
зкрут «турбота, туга, суєта»
кру́тало «примітивна машина з колесом»
крутани́на «поспішний, безладний рух, метушня»
крута́р «крутій»
круте́ль «вир»
кру́тель «скручена Հ соломи мотузка»
кру́теник (у сполученні [к. соломи] «солом’яний скрутень»; у сполученні [к. хліба] «кулька з хліба»)
крутені́я «безперервні заняття; багато роботи»
кру́тень «тс.; [вихор; махове колесо (у машини)]»
крути́лка «саморобна зимова карусель на льоду»
крути́ло «вир, коловорот»
круті́ж «тс.»
круті́й «шахрай»
круті́йкува́тий «шахраюватий»
круті́йство «шахрайство»
круті́лка «тс.; вир Чер»
круті́ль «пристрій для сукання мотузків; [вир]»
кру́ті́нь «крутень, жмут соломи; [вир; коловорот Ж]»
крутія́ «завірюха; [вир Чер]»
крутія́ка «спритна людина, великий крутій»
крутли́вець «вир»
крутливця «тс.»
крутня́ «крутійство»
круто́вина «завірюха»
круту́ха «гра на скрипку у супроводі бубна»
крутьба́ «хитрість, лукавість; примха»
крутька (у сполученні [к. дати] «збити з пантелику, вивернутися»)
крутька́ «кружляючи»
крутько́ «непосидюча людина, вертун; [вихор]»
крутько́м «тс.»
крутьо́лка «дзиґа; примітивний апарат для самогоноваріння; витушка Л; вир Чер»
крутю́чий «який крутить»
крутя́га «жмикрут; несумлінна людина, шахрай»
крутя́к «вир; закрут річки»
кру́тялка «вид дерев’яної гойдалки»
кру́ча́ «вир у річці; місце, де сходяться дві річки; завірюха»
круча́к «баран, хворий на вертіж з черв’яком у голові; вир Чер»
круча́лко «пристосування для катання по колу; валок над колодязем для витягання води»
кру́ча́ло «місце, де сходяться дві річки»
кручани́ця «?»
круча́нка «вдвоє сплетений ремінець або дріт; скручені тютюнові листи»
круче́ний «дурнуватий»
кру́чений
круче́ники
кру́чення «крутіння; вид деформації матерiaлів»
кру́чення «перевесло, солом’яний скрутень для перев’язування снопів»
крученя́к «тютюн у скручених листках»
кручина́ «вир; закрут річки»
кручи́нка «крендель»
кручиня́к «тс.»
кручі́нка «тс.»
кручія́ «вир біля мілини»
кручо́к «дзиґа»
на́крутка «вал із зубчаткою; скручені разом кілька стеблин рослини як знак»
накру́чувати «намотувати; намелювати; заводити; підохочувати, підмовляти; зробити, написати неохайно; наговорити чого-небудь безглуздого, нісенітного; [нарвати (про нарив)]»
невику́тний «нескінченний, безвихідний»
пере́крутень «потворна, викривлена істота»
пере́крутка «викривлення, перекручення, шкідлива зміна, перетворення»
перекру́чувач
по́крут «оберт»
покру́тькуватися «вертітися, обертатися навколо, удаючи надмірну зайнятість»
покру́цькуватися «тс.»
по́кру́ч «помісь двох видів, гібрид; дитина, батьки якої належать до різних національностей, ЛексПол; виродок»
покру́чий «перекручений, сплутаний, неясний»
при́крут «те, що служить для закручування»
прокру́чувати
ро́зкрут «кільце з лозини у ярмі, через яке проходить дишло»
розкру́тє «мотузка з лози»
розкруття «стовбури молодого дерева, якими зв’язують дерева у пліт для сплавляння»
скруну́тися «зігнутися, скорчитися»
скрут «поворот; петля; [у млині пристрій, за допомогою якого можна пересунути дерев’яний короб убік від жорна; продовгуватий клубок з виплетеної солом’яної стрічки для виготовлення капелюхів; насад у возі Мо]»
скру́тель «петля, кільце, виток; джгут; згорнутий жмуток прядива, очищеного від костриці»
скру́тень «джгут; [віхоть з очерету Mo; скручений пучок соломи ЛЧерк]»
скрути́лець «вузол з нитки»
скру́тиль «віхоть; закрутка (на занадто зсученій мотузці або нитці); крендель, що печеться на різдво для корови»
скруті́й «згорнутий жмуток прядива, очищеного від костриці»
скруті́ль «тс.; згорнутий жмуток соломи»
скру́тінь «джгут; [пакунок; у сполученні с. бакуну «лист тютюну]»
скру́тка
скру́тлик «вертута із здобного тіста»
скру́то́к «згорнутий жмуток тютюнових листків Г; звивина, коло; пакунок Ж»
скруца́к «джгут, скрутень»
скру́цьок «вузол з нитки»
скручувальник
сукру́тка «зсучені місця на нитках»
укру́ть «вмить, враз»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
круці́ць білоруська
къ́ртя «колупаю; відламую» болгарська
kręcić давньоруська
крти «ламає, руйнує» македонська
kręcić польська
krǫtiti праслов’янська
крути́ть російська
krútiť словацька
krotiti «обертати» словенська
крѫтитисѧ «крутитися, обертатися» церковнослов’янська
kroutit чеська
kręcić ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України