КРУПЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кру́пка «Draba L.» (бот.)
пов’язане з кру́па́, кру́пи́;
назва зумовлена, очевидно, зовнішнім виглядом насіння у деяких видів крупки – дрібних стручечків (Федченко–Флеров 477);
пор. іншу назву крупки [кашка];
р. бр. кру́пка;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кру́пка | білоруська |
| кру́пка | російська |
| кру́па́ | ? |
| кру́пи́ | ? |
| іншу | ? |
кру́па́ «подрібнені зерна як продукт харчування, крупи; атмосферні опади у вигляді зернят; крупина; [каша Ж; прізвисько гарнізонних солдат Бі]»
псл. krupa «крупно змелене зерно, збіжжя; крихта, кришечка; зернисті опади», пов’язане з псл. krušiti, у кр. кру́ши́ти, псл. *krьxa, укр. кри́ха́;
споріднене з лит. kraupùs «шерехатий, нерівний; ніжний», лтс. krŗaũpa «струп, бородавка», krupt «лопатися, зморщуватися», дісл. hrufa «струп», двн. (h)riob «прокажений», (h)ruf «струп, проказа», нвн. [ruff] «зашкарублість ґрунту», можливо, також з алб. kripë «сіль», [krypë] «тс.»;
іє. *kreu-/krou- «ударяти, штовхати, ламати» з детермінантом -р-;
менш певне пов’язання з п. krępy «кремезний» (Brückner 272; Skok II 215);
сумнівне зближення (Machek ESJČ 295) з норв. [grūpa, graup, gropa, grypja] «грубо молоти»;
р. крупа́, бр. кру́пы, др. крупа «борошно; крупа; крупина», п. krupa «крупина», krupy (мн.) «крупи, крупа», ч. kroupa, kroupy (мн.) «крупа; град», слц. krúpa «крупинка», krúpy (мн.) «крупа; град», вл. krupa «крупа; градина», нл. kšupa «крупа», болг. кру́па, (у сполученні к. сол «велика грудка солі»), схв. кру́па «дрібний град», слн. krúpa «крупа ячмінна», цсл. кроупа «кришечка, крихта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
κрупи́читися
«зростатися»
(про руду)
круп'яни́й
круп'я́нка
«ковбаса, начинена кашею; крупа, каша Ж»
круп'я́р
кру́пи́
«крупа; атмосферні опади у вигляді зернят СУМ, Ж; [ікра рачача, ікра оселедця]»
крупи́ло
«жорна»
крупи́на
кру́піний
(у сполученні [крупіне решето] «решето для крупи»)
кру́пка
«(зменш. від кру́па́); перше грубе мливо зерна пшениці; [трихіна]»
крупки́й
«який складається з крупинок»
крупкува́тий
крупна́стий
«зернистий, крупчатий; дроблений»
крупни́к
«жорна»
кру́пни́к
«юшка з крупів; [хлібна горілка із звареним медом Ж]»
крупни́стий
крупни́ця
«тс.»
крупча́стий
крупчатка
«питлівка»
підкру́пини
«грубі частини розмолотого зерна»
покруп'я́нка
«гречане борошно з дрібної крупи, просіяної з крупнішої»
покру́пини
«гречане борошно з дрібної крупи, просіяної з крупнішої; засахарений мед, мед у крупинках»
покрупи́ти
(у сполученні [п. муку] «грубо змолоти»)
скрупі́ти
«тс.»
скрупні́ти
«ставати крупнозернистим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kripë «сіль» | албанська |
| кру́пы | білоруська |
| кру́па (у сполученні к. сол «велика грудка солі») | болгарська |
| krupa «крупа; градина» | верхньолужицька |
| hrufa «струп» | давньоісландська |
| крупа «борошно; крупа; крупина» | давньоруська |
| krŗaũpa «струп, бородавка» | латиська |
| kraupùs «шерехатий, нерівний; ніжний» | литовська |
| kšupa «крупа» | нижньолужицька |
| ruff «зашкарублість ґрунту» | нововерхньонімецька |
| grūpa, graup, gropa, grypja «грубо молоти» | норвезька |
| krępy «кремезний» | польська |
| krupa «крупина»«крупи, крупа» (мн.) | польська |
| krupy «крупина»«крупи, крупа» (мн.) | польська |
| krupa «крупно змелене зерно, збіжжя; крихта, кришечка; зернисті опади» | праслов’янська |
| krušiti | праслов’янська |
| *krьxa | праслов’янська |
| крупа́ | російська |
| кру́па «дрібний град» | сербохорватська |
| krúpa «крупинка»«крупа; град» (мн.) | словацька |
| krúpy «крупинка»«крупа; град» (мн.) | словацька |
| krúpa «крупа ячмінна» | словенська |
| кри́ха́ | українська |
| кроупа «кришечка, крихта» | церковнослов’янська |
| kroupa «крупа; град» (мн.) | чеська |
| kroupy «крупа; град» (мн.) | чеська |
| кру́ши́ти | ? |
| krupt «лопатися, зморщуватися» | ? |
| krypë «тс.» | ? |
| *kreu-/krou- «ударяти, штовхати, ламати» | ? |
| -р- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України