КРУПЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

кру́пка «Draba L.» (бот.)

пов’язане з кру́па́, кру́пи́;
назва зумовлена, очевидно, зовнішнім виглядом насіння у деяких видів крупки – дрібних стручечків (Федченко–Флеров 477);
пор. іншу назву крупки [кашка];
р. бр. кру́пка;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кру́пка білоруська
кру́пка російська
кру́па́ ?
кру́пи́ ?
іншу ?

кру́па́ «подрібнені зерна як продукт харчування, крупи; атмосферні опади у вигляді зернят; крупина; [каша Ж; прізвисько гарнізонних солдат Бі]»

псл. krupa «крупно змелене зерно, збіжжя; крихта, кришечка; зернисті опади», пов’язане з псл. krušiti, у кр. кру́ши́ти, псл. *krьxa, укр. кри́ха́;
споріднене з лит. kraupùs «шерехатий, нерівний; ніжний», лтс. krŗaũpa «струп, бородавка», krupt «лопатися, зморщуватися», дісл. hrufa «струп», двн. (h)riob «прокажений», (h)ruf «струп, проказа», нвн. [ruff] «зашкарублість ґрунту», можливо, також з алб. kripë «сіль», [krypë] «тс.»;
іє. *kreu-/krou- «ударяти, штовхати, ламати» з детермінантом -р-;
менш певне пов’язання з п. krępy «кремезний» (Brückner 272; Skok II 215);
сумнівне зближення (Machek ESJČ 295) з норв. [grūpa, graup, gropa, grypja] «грубо молоти»;
р. крупа́, бр. кру́пы, др. крупа «борошно; крупа; крупина», п. krupa «крупина», krupy (мн.) «крупи, крупа», ч. kroupa, kroupy (мн.) «крупа; град», слц. krúpa «крупинка», krúpy (мн.) «крупа; град», вл. krupa «крупа; градина», нл. kšupa «крупа», болг. кру́па, (у сполученні к. сол «велика грудка солі»), схв. кру́па «дрібний град», слн. krúpa «крупа ячмінна», цсл. кроупа «кришечка, крихта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

κрупи́читися «зростатися» (про руду)
круп'яни́й
круп'я́нка «ковбаса, начинена кашею; крупа, каша Ж»
круп'я́р
кру́пи́ «крупа; атмосферні опади у вигляді зернят СУМ, Ж; [ікра рачача, ікра оселедця]»
крупи́ло «жорна»
крупи́на
кру́піний (у сполученні [крупіне решето] «решето для крупи»)
кру́пка «(зменш. від кру́па́); перше грубе мливо зерна пшениці; [трихіна]»
крупки́й «який складається з крупинок»
крупкува́тий
крупна́стий «зернистий, крупчатий; дроблений»
крупни́к «жорна»
кру́пни́к «юшка з крупів; [хлібна горілка із звареним медом Ж]»
крупни́стий
крупни́ця «тс.»
крупча́стий
крупчатка «питлівка»
підкру́пини «грубі частини розмолотого зерна»
покруп'я́нка «гречане борошно з дрібної крупи, просіяної з крупнішої»
покру́пини «гречане борошно з дрібної крупи, просіяної з крупнішої; засахарений мед, мед у крупинках»
покрупи́ти (у сполученні [п. муку] «грубо змолоти»)
скрупі́ти «тс.»
скрупні́ти «ставати крупнозернистим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kripë «сіль» албанська
кру́пы білоруська
кру́па (у сполученні к. сол «велика грудка солі») болгарська
krupa «крупа; градина» верхньолужицька
hrufa «струп» давньоісландська
крупа «борошно; крупа; крупина» давньоруська
krŗaũpa «струп, бородавка» латиська
kraupùs «шерехатий, нерівний; ніжний» литовська
kšupa «крупа» нижньолужицька
ruff «зашкарублість ґрунту» нововерхньонімецька
grūpa, graup, gropa, grypja «грубо молоти» норвезька
krępy «кремезний» польська
krupa «крупина»«крупи, крупа» (мн.) польська
krupy «крупина»«крупи, крупа» (мн.) польська
krupa «крупно змелене зерно, збіжжя; крихта, кришечка; зернисті опади» праслов’янська
krušiti праслов’янська
*krьxa праслов’янська
крупа́ російська
кру́па «дрібний град» сербохорватська
krúpa «крупинка»«крупа; град» (мн.) словацька
krúpy «крупинка»«крупа; град» (мн.) словацька
krúpa «крупа ячмінна» словенська
кри́ха́ українська
кроупа «кришечка, крихта» церковнослов’янська
kroupa «крупа; град» (мн.) чеська
kroupy «крупа; град» (мн.) чеська
кру́ши́ти ?
krupt «лопатися, зморщуватися» ?
krypë «тс.» ?
*kreu-/krou- «ударяти, штовхати, ламати» ?
-р- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України