КРУКАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, споріднене з лит. kranklỹs «ворона», лтс. krauklis «ворон» (пор. лит. kraũkti «крукати»), а також з гр. κραυγή «крик», дісл. hrókr «морський ворон»;

псл. *krukъ;

р. бр. [крук] «ворон», п. слц. діал. kruk «тс.»;

очевидно, пов’язане з крук¹ (див.);

п. [kruk] «одна з осіб у грі», [kru] «наслідування голосу воронят під час гри «в крука»;

псл. *ѵornъ «крук»;

споріднене з лит. varnas «ворон», прус, warnis «тс.», лтс. vārna «ворона», тох. В wrauña «тс.»;

іє. *uer- може бути звуконаслідувальним, паралельним до кореня *ker-/kor-/kr-, звідки укр. крук, крюк, лат. cornīх «ворона» (тут cornможе відповідати псл. *vorn- щодо суфікса), двн. hraban «ворон»;

р. во́рон, др. воронъ, п. ст. wron, ч. vran, вл. [wron], нл. ron, ст. wron, болг. м. вран, схв. врȃн, слн. vrán, стсл. вранъ;

лат. corōna «вінок, вінець, гірлянда» походить від гр. κορώνη «кільце; загнутий кінець лука; ручка дверей; (первісно) ворона», спорідненого з лат. соrnіх «ворона», corvus, сірл. crū «тс.», псл. krukъ, укр. крук;

запозичено через польське посередництво в давньоруську мову з латинської;

р. болг. коро́на, бр. каро́на, др. коруна «корона», п. korona, ст. і діал. koruna «тс.», ч. слц. koruna, вл. korona «(сонячна) корона», м. круна, корона, схв. кру̏на, слн. króna «корона», koróna «сонячна корона»;

запозичення з давньоісландської мови;

дісл. krókr «гак» споріднене з дангл. crycc «милиця», англ. cruth, дат. krykke, шв. krycka, снідерл. crucke, днн. krukka, двн. krucka, нвн. Krücke «тс.»;

припущення про нідерландське посередництво (Karłowicz SWO 315), як і пов’язання з англ. crook «гак, крюк» (Matzenauer 221), недостатньо обґрунтоване;

р. крюк «гак; косарське знаряддя у вигляді граблів; зайва відстань; (мн.) знаки старого нотного письма», ст. крюкъ «гак» (1327–1328), бр. крук «тс.»;