КРУГУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
круг «коло; круглий предмет; одиниця обліку продукції; [горизонт; об’їзд; певна частина (до 2--3 пудів) волокна, намотана на дерев’яний обруч; вид дерев’яного столика (у гуцулів); кожна з двох поперечних стінок кузова (у візку); наголовок шапки; ділянка поля; сфера; жердина у різних спорудах Я]»
псл. krǫgь «щось скручене, згорнуте; круг», пов’язане чергуванням голосних з *kręgjb (укр. кряж);
споріднене з дісл. hringr «перстень, кільце; круг, затока; змія», двн. hring (нвн. Ring) «перстень, обруч, круг», двн. hringan, ringan «обертати навкруги, крутити, мотати», нвн. ringen «викручувати, віджимати; боротися», умбр. crintagtro, krenkatrum «пов’язка; пояс»;
іє. *krongh-/krengh-, похідні від кореня *(s)ker- «крутити; вигинати»;
р. бр. круг, др. кругъ «круг; прикраса у вигляді круга; візерунок з кругами; збори», п. krąg, ч. слц. вл. kruh, болг. кръг, м. краг «кругла дошка для замішування тіста», круг «круг; область, сфера діяльності», схв. круг, слн. króg «круг, окружність, сфера», стсл. крѫгъ «круг»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вокруги́
«навколо»
заокру́глений
заокру́глий
заокру́глити
крижа́ти
«кружати (пити)»
круг
«навколо»
(прийм.)
кру́га́
«навкруги»
круги́
кругла́вий
«круглястий»
кру́глий
кругли́ти
кругли́чка
«вид пшениці»
кругли́ш
«пальовик, Strongylus»
(зоол.)
круглі́ти
круглі́шати
круглова́тий
«круглястий»
кругло́вий
(у сполученнях [круглове віконце] «віконце в узголів’ї ліжка зі сходу» Ж, [кругловий танок])
кругловина
«яма в полі, наповнена водою; мокра, заболочена низина; сухе місце серед болота; поляна в лісі»
круглови́на
«куля»
круглота́
круглува́тий
кругля́
«корова із загнутими всередину рогами»
кругля́вий
кругля́вка
«кругловида дівчина, жінка»
кругля́к
кругля́нча́
«невеликий круглий горщик»
кругля́стий
кругля́ти
«кружляти; пити (в крузі)»
кругля́ччя
кругова́
«чарка, з якої по черзі п’ють усі, хто сидить у крузі»
кругова́тий
«круглястий»
кругови́й
«який відбувається по кругу; [назва вітру]»
кругови́на
«кругла площа, невелике круглої форми місце у полі, на сіножаті»
круго́м
«тс.»
круж
«циркуль»
кружала́
«кружляючи»
кружа́лко
«(зменш. від круг); [частина гончарного круга]»
кру́жа́ло
«круг; дуга, на якій зводять круглі частини будівлі; деталь машини, що має форму круга, кільця; диск; шинок, корчма; [вир Чер; острів на річці Чер; кругла клумба Ж] »
кружа́нин
«учасник танкового кола»
кружа́ти
«пити хмільні напої; кружляти; [(про дерево) відсікати з усіх боків; (про збіжжя) очищати на ситі Ж]»
кружела́ти
«згортати»
кружеля́ти
«кружляти»
круженя́ти
«тс.»
круже́ць
«(у прядці) котушка, на яку поступово намотується прядена вовна»
кружи́ло́м
«навкруги, навколо»
кружи́льце
«маленький круг; диск»
кружина́
«навколишній простір; околиця; обвід, окружність»
кружиня́
«тс.»
кружи́стий
(про узорчасте сукно)
кружи́ти
кружка́
кру́жка
«частина гончарного круга»
кружкова́тий
«подібний до круга»
кружко́м
кружкома́
кружлі́вка
«сепаратор»
кружля́стий
«круглястий»
кружля́ти
кружни́й
кру́жність
кружніш
«не коротшою дорогою, а довшою, в об’їзд»
кружно́
«не прямо, а в об’їзд»
(про їзду)
кру́жно
«колом»
кружо́к
«(зменш. від круг); верхня частина діжки, бочки, якою накривають їх або придавлюють засолені овочі; [певна частина (2--3 пуди) прядива, льону, намотана на дерев’яний обруч; двадцять обичайок для сита; дерев’яний кружок, уживаний замість тарілки; круг у млиновій шестірні]»
навкру́г
навкруги́
навкру́жний
нао́кру́г
«навкруги»
наокруги́
«тс.»
обкругли́ти
обкружи́ти
«розмежувати, розділити»
обкружля́ти
«обійти, об’їхати, кружляючи»
окру́г
«навколо»
о́круг
окру́га
округи́
«тс.»
округли́ти
округли́ти
«округлити; очистити зерно обертанням решета»
окру́глість
окружа́ти
«оточувати»
окруже́нець
«оточенець»
окружля́ти
окру́жни́й
окру́жність
перекру́г
«перекрій, розріз; місяць у другій чверті»
підокру́жок
«несправжній зонтик (у рослин)»
понавкруги́
«навкруги»
скруг
(у сполученні [на скрузі] «на ущербі місяця»)
скруглі́ти
«стати круглим, округлитися»
скру́жки
«висівки, що залишаються на решеті від просіяного зерна»
скру́жлини
«полова, висівки»
скружля́ти
«тс.»
укру́шками
«спеціальний спосіб ткання (на скатерті тощо)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| круг | білоруська |
| кръг | болгарська |
| kruh | верхньолужицька |
| hring «перстень, обруч, круг» (нвн. Ring) | давньоверхньонімецька |
| hringan | давньоверхньонімецька |
| hringr «перстень, кільце; круг, затока; змія» | давньоісландська |
| кругъ «круг; прикраса у вигляді круга; візерунок з кругами; збори» | давньоруська |
| *krongh-/krengh- | індоєвропейська |
| краг «кругла дошка для замішування тіста» | македонська |
| ringen «викручувати, віджимати; боротися» | нововерхньонімецька |
| krąg | польська |
| krǫgь «щось скручене, згорнуте; круг» | праслов’янська |
| круг | російська |
| круг | сербохорватська |
| kruh | словацька |
| króg «круг, окружність, сфера» | словенська |
| крѫгъ «круг» | старослов’янська |
| круг «круг; область, сфера діяльності» | українська |
| crintagtro | умбрська |
| kruh | чеська |
| *kręgjb (укр. кряж) | ? |
| ringan «обертати навкруги, крутити, мотати» | ? |
| krenkatrum «пов’язка; пояс» | ? |
| *(s)ker- «крутити; вигинати» | ? |
виднокру́г
складне утворення з основ прикметника видний та іменника круг;
в українській мові, можливо, є калькою польського слова;
бр. кругаві́д, п. widnokrąg, м. видокруг, схв. вȕдокрӯг;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кругаві́д | білоруська |
| видокруг | македонська |
| widnokrąg | польська |
| вȕдокрӯг | сербохорватська |
| видний | ? |
| круг | ? |
крижа́лка «цілий качан квашеної капусти»
можливий проте й зв’язок з формою *кружа́лка (від круг);
можливо, пов’язане з ч. křížala «сушений шматок яблука», слц. krížala «скибочка», krúžalka «тс.», okrúželka «чверть яблука, головки капусти, картоплини», які зіставляються з чикри́жити, р. [чакры́жить] (Machek ESJČ 302);
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крижевка
«головка капусти»
крижі́вка
«тс.»
кружівка
«тс. »
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чакры́жить | російська |
| krížala «скибочка» | словацька |
| krúžalka «тс.» | словацька |
| okrúželka «чверть яблука, головки капусти, картоплини» | словацька |
| кружа́лка (від круг). | українська |
| круг | українська |
| чикри́жити | українська |
| křížala «сушений шматок яблука» | чеська |
круга́в «великий яструб, Accipiter gentilis L.» (орн.)
можливо, виникло на основі укр. [крогуле́ць] «малий яструб», [крогуй] «тс.» як результат його зближення з круг;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
круга́вець
«тс.; малий яструб, Accipiter nisus L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крогуле́ць «малий яструб» | українська |
| крогуй «тс.» | ? |
| круг | ? |
кругля́к «хвощ болотний, Equisetum palustre L.» (бот.)
пов’язане з круг;
назва зумовлена, мабуть, наявністю на стеблі рослини кілець з маленьких лускатих листочків, які охоплюють його своєрідними кругами (Нейштадт 56);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| круг | ? |
кружа́лець «бутень бульбистий, Chaerophyllum bulbosum L. Ж; бугила лісова, Anthriscus silvestris Hofm. Mak.» (бот.)
похідні утворення від круг;
назви зумовлені тим, що рослини мають кругле суцвіття (бутень і бугила за цією ознакою відносяться до родини зонтичних) (Нейштадт 410; Словн. бот. 13, 82);
Фонетичні та словотвірні варіанти
кружачка
«садова айстра, Callistephus chinensis Nees.»
кружечка
кружечок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| круг | українська |
| бутень | українська |
| бугила | українська |
круже́льчик «щиповка звичайна, Cobitis taenia L.» (іхт.)
похідне утворення від круг;
назва зумовлена, очевидно, тим, що ця риба нерідко перебуває у зігнутому положенні серед водоростей (Рыбы СССР 228);
р. [круже́льчик] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| круже́льчик «тс.» | російська |
| круг | ? |
кружо́ли «ґринджоли, невеликі сани»
результат видозміни форми гринджо́ли, очевидно, зумовлений зближенням з круг, кружля́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гринджо́ли | ? |
| круг | ? |
| кружля́ти | ? |
кру́шка «покрученість, кривизна»
неясне;
можливо, пов’язане з круг;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| круг | ? |
крушкува́тися «неспокійно снувати туди-сюди; потягуватися з тихим шумом, стогоном»
очевидно, утворення, пов’язані з похідними від круг: кружка́ (ходити, рухатися), *кружкуватися, [круженя́ти] «кружляти, ширяти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крушня́тися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| круг (ходити, рухатися) | ? |
| кружка́ (ходити, рухатися) | ? |
| кружкуватися | ? |
| круженя́ти «кружляти, ширяти» | ? |
ринг
запозичення з англійської мови;
англ. ring «майданчик (для боротьби, боксу); кільце; коло» (сангл. ring, дангл. hring) споріднене з дат. шв. гол. ring «коло», шв. hring, свн. rinc, нвн. Ring «тс.», псл. krǫgъ, укр. круг;
р. болг. ринг, бр. рынг, п. ч. слц. ring, схв. ри̏нг «кільце; ринг», слн. ríng;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ring «майданчик (для боротьби, боксу); кільце; коло» (сангл. ring, дангл. hring) | англійська |
| рынг | білоруська |
| ринг | болгарська |
| ring «коло» | голландська |
| hring | давньоанглійська |
| ring «коло» | датська |
| Ring «тс.» | нововерхньонімецька |
| ring | польська |
| krǫgъ | праслов’янська |
| ринг | російська |
| ри̏нг «кільце; ринг» | сербохорватська |
| ring | середньоанглійська |
| rinc | середньоверхньнімецька |
| ring | словацька |
| ríng | словенська |
| круг | українська |
| ring | чеська |
| ring «коло» | шведська |
| hring | шведська |
окруже́нець «оточенець»
запозичення з російської мови;
р. окруже́нец «тс.» походить від окруже́ние «оточення», пов’язаного з круг «круг; коло», якому відповідає укр. круг (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| окруже́нец «тс.» | російська |
| круг | українська |
| окруже́ние «оточення» | ? |
| круг «круг; коло» | ? |
окружко́ві «зонтичні, Umbelliferae» (бот.)
похідне утворення від круг;
термін утворено на позначення родини рослин, що мають кругле за формою суцвіття типу зонтика;
Фонетичні та словотвірні варіанти
окруже́чок
«маленький зонтик»
(бот.)
о́кружок
«зонтик»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| круг | ? |
окру́жчик «окраєць хліба»
похідне утворення від круг (див.);
р. [о́кружень] «кругла, на всю хлібину, скибка», слц. okružok «шматочок (хліба)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
окру́шка
«відрізана через всю хлібину велика скибка хліба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́кружень «кругла, на всю хлібину, скибка» | російська |
| okružok «шматочок (хліба)» | словацька |
| круг | ? |
листопруг «латаття, Nymphaea L.» (бот.)
не зовсім ясне складне утворення з іменника лист і другого компонента пруг, можливо, замість давнішого круг (з огляду на круглу або овальну форму листків латаття);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лист | українська |
| пруг | українська |
| круг (з огляду на круглу або овальну форму листків латаття) | українська |
утю́г «праска; пристрій для вирівнювання ґрунтових доріг, полів; [(перен., ірон.) телепень Чаб]»
запозичення з тюркських мов;
пор. тур. ütü «утюг», ütülemek «утюжити», аз. γтγ «утюг», каз.-тат. Ѳте «тс.», каз. γтік, башк. γтек, джерелом яких є корінь öt-/üt- «проходити крізь, через, мимо»;
форми з кінцевим -г у російській мові могли виникнути під впливом плуг, круг тощо;
р. утю́г, бр. уцю́г (тех.), [вуцю́г], п. [uciuk], болг. юти́я, м. схв. (заст.) у̀тиja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вутю́г
«праска»
отю́г
«тс.»
утю́ження
утю́жильний
утю́жильник
утю́жити
утю́жка
утю́жний
утю́жник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| γтγ «утюг» | азербайджанська |
| γтек | башкирська |
| уцю́г (тех.) | білоруська |
| вуцю́г | білоруська |
| юти́я | болгарська |
| γтік | казахська |
| у̀тиja (заст.) | македонська |
| uciuk | польська |
| плуг | російська |
| круг | російська |
| утю́г | російська |
| у̀тиja (заст.) | сербохорватська |
| ütü «утюг» | турецька |
| ütülemek «утюжити» | турецька |
| Ѳте «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України